#бо_кожен_з_них_народ_всі_богоносці
Вечір. Чарівне Вишневе. Супермаркет. Купа людей. Метушня. Я взяв все, що потрібно та чимчикую до кас самообслуговування.
Асистентка, жінка у віці, показала мені королівським жестом, що звільнилося місце. Я попрямував туди, поставив свій кошик.
Тут позаду чую:
-Слушай, как міня бєсят еті очєрєді, ета какоє-то сумашествіє...Люді бєгают, талкаюцца...
-Я тібя панімаю. Вопщє, ета как-то страно, што в Украінє в супєрмаркєтах нє прєдусмотрєлі кас для ВІП-клієнтов ілі што то вродє платінових карточєк..как в Еміратах...
Дві молоді «вовчиці» в шубах: одна в леопардовій, а інша в якійсь коричневого кольору підійшли до сусідньої стійки з великим кошиком. Їх різкі парфуми швидко заповнили весь простір навколо. Мені сильно поморщило носа. Спочатку я дуже здивувася прикиду цих красунь, адже на вулиці шпарить сильний дощ. Погода явно не для шуб. Але враховуючи те, що в мене так і не з'явилося почуття «високої моди»...
Словом, вони почали витягувати свій покупки та сканувати їх.
Через певний час чую розпачливий голос:
- Да што ж ета такоє? Пачіму ано нє пробіваєт? Тупая сістєма.
- Завісла навєрноє,- підтримала подруга.
Я подивився, що в них там відбувається. На вагах лежали помідори, а на екрані монітора було ведено «памідори». А під ним надпис «товар не знайдено». Я мимохіть посміхнувся. Одна фрау побачила мою реакцію і рвонула до екрану.
-Ти што ні знаєш как правільно пішуцца «памідори»?
Вона довжелезними нігтями вибила на екрані «помєдори». Результат той самий «товар не знайдено». Вже не тільки я почав з цього сміятися, а й дівчинка, які стояла з мамою поруч.
-Дєвушка, у вас што-та ета дурная сістєма завісла, нє пробіваюцца памідори, — роздратовано вигукнула фрау у леопардовій шубі до асистентки.
Жінка підбігає до них і каже:
- Шо тут у вас?
Вдивляється в екран, набирає «помідори» і побігла далі, промовивши «де вас таких розумних беруть?» 
