Зізнаюся чесно: слідкував за нашою Верховною радою, заміною уряду та генпрокурора лише у позаробочий час. Я ж таки «синій комірець», тому усе, що вдалося, так це подивитися кілька сюжетів з шоу. Та ще мав сумнівне щастя спостерігати за виступом слуги Бужанського. Виступ мені сподобався. Я, звісно, не психіатр, але про всяк випадок, такого слугу я б собі не брав. Ну та Бог з ним.
У мене маса вражень від виступів багатьох достойників, в тому числі і його Найвеличності. Тобто, як від процесу, так і від результату. Результат- молоді та незаплямовані (в тому числі й інтелектом) «новиє ліца» зійшли зі сцени, а їм на зміну зайшли вже звичні старі рила. Так в чому прикол? «Де порядок, де ікебана»? Де ж ота позасистемність? Дітки погралися, насрали у синхрофазотрона, а тепер прийде розумний м'ясник з Бесарабки та як вшкварить на отому синхрофазотроні фізичного експеримента! Вангую, що вийде знову звичний екскремент. Тільки трохи згодом.
Задля наведення порядку, в бардаці «кабмін» переставили ліжка. А молодих недосвідчених ентузізісток замінили на профі з дореволюційним стажем.
Біда наших слуг, що приказку «3,14здіти- не мішки тягати»- вони не сприймають на свою адресу, а дарма, бо мішки тягати вони категорично не бажають, а крім 3,14здіти- нічого не вміють. З цього починався Кабмін з самокатчиком, боюся, що цим і продовжиться. Ще наприкінці літа, наприклад, один мій знайомий назвав декого з керівництва Мінінфраструктури «предметами меблів». Він так їх назвав тому, що він з ними працював. Взаємодіяв. Розмовляв. Намагався щось пояснити та чомусь навчити. Мабуть, не вийшло. І всьо. Нових вже нема, залишилися лише старі, які й зайняли вакансії в черговому суперуспішному Кабміні. В ще більш суперуспішному. Мабуть, через пару місяців, коли Найвеличніший гідрантик сучасності прийде до Верховної ради знову звільняти Кабмін, він і їх назве найуспішнішим та найкращим кабміном за усю історію України. Але трохи не допрацювали, та й короновірус підгадив (мабуть, так і скаже, бо гарна ж відмазка!). А потім запропонує до Кабміну... кого? Притомні туди не підуть... О! Знаю! Запропонує Табачника, Богатирьову, Бахтєєву, Портнова. Сашу Стоматолога, мабуть, не запросить, це перебор. А ось дєда Маразма, могутнього старигана Азіріса на прем'єра- та льогко. Бо навіть із Вовоччиним інтелектом, мабуть, легко здогадатися: увесь його кадровий резерв- «крєпкіє хазяйствєннікі», що хоч десь половину розкрадуть, але повністю булькнути економіці не дадуть. Бо вміють хоч щось. А справжні реформатори чи взагалі гарні профі, сахаються від «слуг» як дідько від ладану.
Я не можу себе назвати пролетарієм розумової праці, тому оцей фінт вухами «у нас найкращий уряд, тому ми його звільнюємо», викликає у мене легкий ступор. Якщо найкращий, так навіщо гнати? Те, що він біля найкращого й не стояв, це я знаю. Я не знаю, чому його «найкращим» названо. Тому, що свій? Увесь із «слуг»?
А як серйозно, то це добре, що отих пацанчиків та дівчаток таки виперли. Але було б ще краще, якби їх в оті крісла й не садовили. Тому що держава втратила темп розвитку. Довіру інвесторів, навіть оту благеньку, що була. Втратила резерви, оте, хоч і тоненьке «підшкірне сальце». І отримала фінансові неприємності в недалекому майбутньому. Хто їх садовив у теплі крісла, хто давав діткам гратися із синхрофазотроном- ми знаємо.
Виступ Гончаренка я дивився. І бачив, як перехняблювало нашого Найвеличнішого гідрантика. Як його тіпало. І подивився, як він, гідрантик, збіг з трибуни, потужно, як «чєловєк і пароход», пробіг до гальорки, трохи вигавкався та повернувся.
Володю, ти б хоч чимось закинувся перед Радою, не можна ж із такими нервами... І звикай, звикай. Тут тобі не на корпоративчику вигецькувати, тут не аплодують, а можуть і... вказати на помилки. І «переходити на особистості»- це не критикувати. Ти, Бубочко, дуже слабко орієнтуєшся в значенні слів. От як ти перекривлюєш когось- ну, згадай: політиків українських ти перекривлював досить часто в своїх «кварталівських» програмах- так от, коли ти когось перекривлюєш, це й є: переходити на особистості. А тебе ніхто не кривляв. Ніхто, а тим більше не Гончаренко, не демонстрував твою манеру говорити, твій тембр голосу, твої якісь специфічні якості...
І ще дещо. Коли хтось каже: не зазирай Путінові у вічі, там лише череп та кістки, не прогинайся, будь не розмазнею- це не перехід на особистості. Бо коли ти бігаєш хвостиком за Путіним, поздоровляєш його по телефону, ти позориш Україну. Усю. Мене, в тому числі, та й багатьох інших, достойніших за мене.
Ти не звертаєш уваги на загиблих, бо у твоїй голові війну закінчено. А що там із Кримом? А що з окупованим шматком Донбасу? Мене якось не надто переймає, яка саме субстанція в твоїй голові. Переймає те, як ти, Президент, працюєш задля нашої країни. Ти обіцяв, що якщо умови відведення військ буде порушено, ми повернемося туди, звідки відступили. То що: це була «шутка юмора», така ж, як про зарплатню вчителям в 4000 євро? Вовунчику, шуткувати будеш на сцені. Президент сказав- президент зробив. А усе, що ти можеш гарно робити, так це вчиняти істерику. Бо навіть говорити без телесуфлеру ти не здатен.
Для Книги рекордів Гіннесу: Президент України- єдиний у світі чоловік, що перманентно страждає на ПМС.
Ну, це я про уряд, а хотілося ще трохи про Генпрокурора.
Ну, на Генпрокурорів нам постійно не везе. Ось і цей, останній, не радував. Хоча Бубочку захищав, захищав, да. Тобто, в карму собі наклав добряче: в наступному житті ким буде- не хочу навіть уявляти. Але! Але якщо уся Генпрокуратура, пробачте, Офіс Генпрокурора, ніхріна не нарили проти Порошенка, закрили справу «Свинарчуків»- значить, нічого було й наривати. І саме це «слуги» йому не пробачили.
Два герої- Арахамія та Бужанський- відкритим текстом виказали претензії Вовоччині та інших слуг до Генпрокурора. Ну, Арахамія- він простий, як труси за руб-двадцять. А Максимко- той теж невеликого розуму чувачок. Його виступ мені дуже сподобався.
Мабуть, Бужанський себе уявляє таким матросом- рреволюціонером в кльошах, в шкірянці та з маузером. Як красиво обперся руками об трибуну! Яку полум'яну речугу задвинув! Уся, мовляв, країна чекала на посадки! Зараз, навесні! А саджати нікого! Свинарчуки! Є докази, нема- саджати! Абирвалг!
Красава!. Намагається виглядати, як мачо, а виходить, як завжди: чмо. Оте, традиційно-радянське, що «чудити- мудити- обй...бувати». Хочеться бути брутальним Максом, а виходить істеричний, погано вихований Максимко. Але помийниця гарно працює, не гірше від Лєнки-Бандарєнки. А чорнорота Ганька, мабуть, давиться слиною від заздрощів.
Як сказав поет, ітоги подведьом. Пацанчики- всьо. Починають заходити серйозні дяді, про яких за останні роки почали забувати. Рреволюціонерам-слугам вдасться ще трохи прокерувати Україною. Все більше істерики, більше пекла. А жити усе важче. А на краще поки що годі й сподіватися. Я ж не там, нагорі, я ось де, внизу, саме мені краще видно. Ось каже наш гідрантик, що економіка наша розігналася, а потім спіткнулася. Так бубочко, розганялася ж, поки тебе не побачила, та твоїх ентузізістів. А потім спіткнулася, розвернулася, та побігла у зворотньому напрямку.
Чому вас мати в кропиву не висцяла?
