Кілька днів тому в українському інформаційному просторі прибуло — запустився проект Na chasi, що позиціонує себе як інтернет-ресурс про сучасний бізнес, інновації, ІТ та креативні індустрії. Проект українською. І що досить несподівано, українською латинкою в якості додаткової мови. І ось на цьому захотілось би зупинитись більш детально.
Засновники розмістили на сайті маніфест української латинки, а ось тут пояснення від CEO проекту:
Я перечитав багато коментарів і обговорень цієї ініціативи. І в мене з'явились певні думки, якими хочу поділитись з вами.
В Україні останнім часом запускаються багато проектів, сайтів, онлайн-ЗМІ, проте більшість з них як дві краплі води схожі один на одного і всі одночасно схожі на одну субстанцію. Навіть потужні онлайн проекти (не буду показувати пальцем) мало чим відрізняються від своїх попередників з точки зору креативу та використання новітніх технологій. Хоча будь-який новий проект зобов'язаний привернути до себе увагу чимось нестандартним. Українська латинка — дуже нестандартно, оскільки запустили її без обговорень, соцопитувань і інших речей. Принцип «візьми і зроби» здорової людини в дії.
Перехід на латинку — процес досить повільний. Хоча нічого революційного і унікального тут немає. Ось статистика про перехід на латинку:
- Азербайджан — 1991 рік, відновили історичне переведення на латинку, яке існувало на початку XX століття, коли країна відмовилася від арабського правопису. На практиці країна перейшла на латинку лише в серпні 2001 року вольовим рішенням президента Гейдара Алієва. До цього всюди на практиці люди послуговувались кирилицею. Локальні ЗМІ, до речі, вважали, що перехід на латиницю спричинить втрату аудиторії та падіння рекламних прибутків. Президент виявився непохитним, і не сталося економічного та інформаційного колапсу (попри прогнози скептиків).
- Туркменістан — 1991 рік, за схожим сценарієм перейшов на латинку.
- Узбекистан — 1993 рік, відмовилися від кирилиці. Навчання у школах та робота переважної частини ЗМІ тут йде латиницею.
- Молдова — 1989 рік, запровадили абетку, дуже схожу на румунську.
- Казахстан — 2017 рік, президент цієї країни проголосив курс на прискорений перехід на латинку, який має завершитися за декілька років.
Додам ще сюди Сербію, де офіційно діє дві абетки:
Стандартизована сербська мова використовує як кирилицю, так і латиницю. Хоча Рада стандартизації сербської мови вже більше за пів століття визнає офіційний статус обох алфавітів, в сучасній мові уряд офіційно використовує кирилицю, що закріплено конституцією 2006 року.[12] Щоправда, закон не регулює використання алфавітів у стандартизованій мові, тобто вибір абетки повністю залежить від особистих побажань мовця (це стосується зокрема книг, медіа, торгівлі тощо). Виняток становлять паперова продукція уряду та письмова комунікація з державними службовцями, які слід проводити кирилицею. Щоправда, навіть у офіційних документах уряду цю конституційну вимогу часто упускають. Таким чином обидві абетки фактично мають абсолютно рівні права. Як правило, видавці та медіа обирають ту чи іншу абетку. Наприклад, Радіо Телебачення Сербії використовує переважно кирилицю, тоді як приватні канали, як-от RTV Pink, переважно використовують латинку. Вікі
Перехід на латинку має свої переваги та недоліки і їх ще не один раз будуть наводити як прихильники, так і противники (потенційного) переходу. З однієї сторони, це певна уніфікація з світовою спільнотою і своєрідна втеча від «руського міра», з іншої сторони — це величезні затрати і зміни в освіті, законодастві, літературі тощо.
Суб'єктивно мені легко читати тексти латинкою (хоча я і сам сильно здивувався) і я радий, що це питання так чи інакше піднялось.
Ознайомившись з реакцією в фейсбуці на статті українською латинкою і можу сказати, що негативних коментарів більше, ніж позитивних. Основні коментарі «немає чим зайнятись» і «дурня якась». В принципі, нічого нового. Будь-яке нестандартне рішення супроводжується подібними коментарями. З іншої сторони, ініціатива суто приватна, хочеш — читай, хочеш — не читай. До повноцінного обговорення ми ще точно не готові (тут ще з квотами не можемо розібратись і ЗМІ примусити друкуватись українською), тому поки що розглядаю цей проект як цікавий експеримент.
Я хочу, щоб у нас було менше мовосрачів, а більше цікавих проектів та ініціатив. А проекту «На часі» бажаю плідного розвитку.
В якості бонусу пропоную долучитись до проекту Ukrainian Language на Stack Exchange, про який я писав тут. І додаю посилання на статтю в Вікіпедії про українську латинку.
Дякую за увагу!
