«Екваторне» звернення Зеленського було по суті спробою стабілізувати свій електорат хоча би на наявному рівні – щоб не впасти нижче 15%. Бо саме 15% я вважаю межовим показником, при перетині котрого (донизу, звісно) Зекоманда перейде від «гіперлегітимності» (котра була за унікальних 73% підтримки) до умовної легітимності.

За логікою це мав бути звіт за досягнення половини каденції і позначення проєктів, що мають завершитись до кінця каденції. А вийшла майже година абсолютного популізму. Хоча й тут без унікальних досягнень не обійшлось.

Ще ніхто з попередніх 5-х президентів не здогадувався спокушати свій електорат обіцянками чужих досягнень колись через півтора десятиліття. Хвалитись досягненнями, що їх реально домігся попередник, – було, і не раз (і не тільки з президентами, але й з прем'єрами, просто міністрами, головами ВР)... Хвалитись своїми планами на наступний рік чи кілька – було. Спокушати прожектами на свою ж другу каденцію («я через 5 років..." чи щось таке) – теж траплялось. А от покласти на невідомого наступника за 15 років обов'язок виконати свої популістські обіцянки – це однозначно ноухау Зекоманди.

Ну ж Зекоманда має соціологію: тема "тисячі Зеленського" не зайшла (бо зірвалась ще в процесі подачі), люди не повірили. Після такого факапу очевидна рекомендація – нагадати про конкретне, матеріальне досягнення (нехай і маленьке), котре позначилось на рівні життя більшості. Щоб відволіклись і відновили позитивне ставлення й довіру. А не збільшувати на два порядки масштаб популістських обіцянок: не повірили в 1000 гривень – то може повірять в 10 000 доларів. Чи хоча би в 24 000 для вчителів (лізти в цю тему після факапу про $4000, котрий став мемом, — це не те що непрофесійно, це зумисне шкідництво, як на мене).

Окрема масштабна помилка авторів тексту самовихваляння Зеленського: не варто було хвалитись теоретичними успіхами в моментах, котрі безпосередньо торкаються щоденного життя кожного виборця (а не в чомусь абстрактному, що складно перевірити). Бо кожен виборець на практиці відчуває реальні провали там, де президент пафосно хвалиться досягненнями. Отже, точно знає, що ці заяви влади – брехня.

Зрештою, в Зекоманді достатньо кадрів з оточення Януковича, котрі на власному досвіді пройшли цей етап (коли влада хвалиться "покращенням" там, де люди на власній кишені відчувають капітальне погіршення) і з'ясували, які це має наслідки для влади і президента. Невже ніхто з них не ризикнув зупинити менш досвідчених креативників і вимагати змінити основну концепцію промови? Чи їм байдужий імідж і доля Зеленського?

==

Взагалі ця послідовність виглядає досить неоднозначно: спочатку пресмаратон з недопустимим характером і змістом спілкування, де за 5,5 годин президент і його партія втратили до 5% підтримки. І менш як за тиждень – звернення до ВР настільки ж суперечливого змісту. Після котрого рейтинги влади знов прогнозовано впадуть.

Саботаж? Чиясь помста? Хтось свідомо позбавляє Зеленського політичного і публічного активів, щоб просувати свої інтереси з більш вигідних позицій?