Олексій Голобуцький: Кличко почав виборчий марафон?

Мер В.Кличко сьогодні відзвітував за роботу мерії Києва в 2019 році. Судячи зі змісту, це перший крок Кличка у виборчу кампанію наступного року.

При тому крок успішний: з конкретними цифрами зробленого і реалізованого, а не планами і абстрактними проектами (вже купа ЗМІ встигли зауважити легкий тролінг Кличком команди Зеленського з її вже анекдотичною «державою в смартфоні» — Кличко по пунктах розклав вже робочі і ефективні цифрові сервіси для громадян в Києві). При тому з наголосом саме на економічних і соціальних проектах, на «господарці» міста.

Зважаючи на наявне розчарування виборців в політиках, котре до виборів мера столиці однозначно ще раз серйозно стрибне вгору після остаточного падіння рейтингу Зеленського, заявлений імідж Кличка як «мера-господарника» мусить спрацювати.

Плюс Кличко не забув нагадати, наскільки жорстко тисне на киян і столицю центральна влада: «Кілька років поспіль 60% ПДФО у Києва забирають до Держбюджету. Це безпрецедентна ситуація не лише для України (інші міста передають 40% ПДФО), а й для всіх цивілізованих країн.Також в 2019 році у столиці забрали 2 млрд грн, які місто передбачало спрямувати на втілення великих інфраструктурних проектів. Для розвитку столиці це виглядає саботажем — всі вимагають від міста нових станцій метро, оновлення доріг, транспорту, сучасної інфраструктури, але при цьому створюється більше перешкод, ніж сприяння».

Дуже далекоглядне позиціонування: «Хто винен? Влада Зеленського винна, претензії до мера безпідставні». На тлі загального валу претензій до президента це буде дуже ефективний хід. В.Кличко дійсно зріс як політичний гравець.

Так що В.Кличко сьогодні зробив непогану заявку на те, щоб лишитись на другу каденцію в столиці.

А загалом звіт і плани на наступний рік виглядають дуже непогано для киян:

Доходи бюджету Києва порівняно з 2018 роком збільшилися на три мільярди. Київ отримав 60 мільярдів гривень надходжень до бюджету цього року. Хоча планували 57 млрд. За каденції Кличка практично кожен рік столиця «виходить в плюс», залучаючи все більше коштів. Це говорить як про адекватний менеджмент, незважаючи на ситуацію, в якій доводиться працювати. — І економічну в державі, і політичний тиск.
Багато років поспіль кияни не знали і не могли бачити, на що насправді витрачають кошти з міського бюджету. Тепер же Київ, за версією Transparency International, входить до найпрозоріших за управлінням міст Європи. Першим і головним кроком до цього став «Відкритий бюджет». Де всі бажаючі, онлайн, можуть бачити надходження та витрати з міського бюджету. Також запровадили всі закупівлі через систему ProZorro. Це хороший спосіб і упередити корупцію, і будувати довіру між киянами та міською владою, а також — реально оцінювати зроблене протягом року. От ми чуємо про 18,6 млрд грн, виділених на освіту і починаємо про себе рахувати, мовляв, це ж скільки шкіл та садочків можна було побудувати. А потім можемо зайти в той же «Відкритий бюджет» і побачити, скільки коштів іде на утримання існуюючих шкіл та садочків — від опалення та термосанації до закупівель обладнання і так далі.
Якщо порахувати, то при бюджеті в 57 млрд гривень на 4 мільйони киян, міська влада витрачає приблизно 1425 грн на одного мешканця на рік. Безумовно, це мало. Цілком логічно, що коли зростатиме бюджет, то зростатимуть і вкладені в місто кошти, а відповідно і комфортність Києва, його інфраструктури. Тому ставлячи питання в стилі «Де наша Прага», спочатку варто запитати «Де наші празькі бюджети?».
Найскладніше і найзатратніше — це «втомлена» радянська інфраструктура. Якщо переглянути бюджет міста, то чимало коштів йде не тільки на створення нових об'єктів, а на реконструкцію тих, які не ремонтували з часів введення в експлуатацію. -Тобто 40-50 років. Скажімо, Русанівський міст цього року вперше ремонтували капітально. І коли почали роботи, виявилось, що ремонту потребує не тільки дорожнє покриття, а й опори мосту. Таким чином, зростають не тільки бюджети проектів, а й час, необхідний на ремонт.
Київ — перше «розумне» місто в Україні. І якщо держава сьогодні тільки розробляє концепцію країни в смартфоні, столиця розвиває цифрову інфраструктуру вже 4 роки: онлайн запис в дитсадки, електронний запис до лікаря, «кабінет киянина», система петицій, Громадський бюджет, інтерактивна карта роботи комунальної техніки, система відеоспостереження «Безпечна столиця». Це ті прикладні сервіси, якими вже користуються кияни.
За п'ять років фінансування освітньої сфери зросло у 3,5 рази — з 5 млрд грн. у 2014 році до 18,6 млрд у 2019 році. За ці кілька років побудовано або повністю реконструйовано в столиці 8 шкіл та 27 дитсадків. Створили понад 15 тисяч місць у садочках. Сьогодні черга в електронній системі – майже 2,4 тисячі дітей-киян. А вільних місць у дитсадках, — 3,5 тисячі. Чому так? Бо в одних районах міста — більший попит на місця в садках і черга. У інших — менший попит і вільні місця. Також багато охочих з передмістя влаштувати дитину в дитсадок у столиці.
В 2019 році більше 50 відремонтованих відділень у лікарнях, оновлені пологові будинки, нове сучасне обладнання в медзаклади, термосанація 12 будівель медзакладів. Придбали ще 25 автомобілів швидкої для Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф столиці. Наразі триває процедура закупівлі ще 39 машин. Усього ж, за кілька останніх років, місто закупило 164 спецавто для надання невідкладної медичної допомоги. Це нові авто із сучасним обладнанням.
Місто дбає про соціально незахищені категорії громадян. В столиці продовжена програма продажу хліба за доступними цінами. Завдяки співпраці з акціонерним товариством «Київхліб», яка триває уже п'ять років. Тепер соціальний хліб можна купити за карткою киянина. І знижка надається відповідно до категорії — від 20 до 70 відсотків вартості виробу. Працює і програма «Доступні ліки» для пільгових категорій киян.
У 2019-му здійснили рекордні за останніх 10 років обсяги заміни найбільш зношених ділянок тепломереж — 130 км. У порівнянні з 2017 роком, коли мережі були в управлінні «Київенерго», цей показник складав тільки 35 км. Створений також підрозділ в КП «Київтеплеонерго» для відновлення асфальтного покриття після аварійних розриттів. Сфера ЖКГ потребує колосальних коштів на оновлення інфраструктури, мереж. Бо в них теж десятиліттями не вкладали грошей.
В 2019 році в Києві ремонтні роботи здійснили у 75-ти парках та скверах. У місті побільшало зелених зон — Київрада надала такий статус 31 ділянці. Також нове життя отримали три міських пляжі – «Чорторий», «Галерний», «Троєщина». Всього за ці роки в столиці оновили 414 парків та скверів.
Пішохідно-велосипедний міст попри всю «скорботу» окремих інтернет-користувачів має шалену популярність серед киян та гостей міста. Він став уже справжнім магнітом для відвідувачів, а також для телевізійних зйомок, зйомок реклами, кліпів. Щодо скла: аналогічна ситуація з ізраїльським мостом, який має скляні елементи — на ньому теж регулярно замінюють верхній шар скла. На безпечність мосту це не впливає. Крім того, відкриття цього мосту, Алеї художників, сходів від Андріївської церкви дозволило створити новий туристичний маршрут в історичному центрі Києва.
На 2020 рік запланували розпочати будівництво системи хімічної очистки на сміттєспалювальному заводі «Енергія». Загальна вартість робіт наступного року складе 420 млн грн. Ця система дозволить у 5 разів знизити рівень забруднюючих речовин та досягти європейських екологічних стандартів на заводі.
Велика проблема Києва — міський трафік. Ускладнює ситуацію і недбале паркування в центрі міста, небажання багатьох водіїв при поїздках в центр змінювати авто на громадський транспорт. У листопаді 2019-ого Київрада затвердила Міську цільову програму розвитку транспортної інфраструктури столиці на 2019-2023 роки. За нею, основний акцент — на поліпшенні комфортності громадського транспорту та встановленні квот на паркомісця в центрі. Також програма передбачає закупівлю понад 400 одиниць трамваїв, тролейбусів та електробусів до 2023 року.
За 4 роки в Києві оновлено 900 км доріг. Тільки цього року, наприклад, оновили 18 вулиць, 16 мостів та шляхопроводів. 830 прибудинкових територій та проїздів. При цьому, з одного боку люди сварять владу за погані дороги, а з іншого — за процес їх ремонту. Хоча, наприклад, чимало ремонтів в центрі, встановлення прольотів Шулявського мосту, масштабні роботи з ремонту Дарницької площі спеціально здійснюють у вихідні дні або вночі.