Не залишають мене думки. А що зараз можна зробити для тих хлопців, які повернуться з війни. Все скінчиться. Переможемо. А далі що? Хтось залишиться в лавах ЗСУ, хтось повернеться. Треба на роботу йти. На яку? Всі посади зайняти. В тому числі тими, хто від служби уклонився.

Нажаль, ми забагато говорим про знищення символів радянського устрою, але таке ганебне радянське явище як «кумовство» й досі квітне яскравим виглядом. Немає заклику з ним боротися. От і сидять діточки телефонного права на всіх більш-менш впливових посадах.

Якщо хтось думає, що прийдуть хлопці та звільнять усіх, то це буде теж саме тільки в іншому вигляді. Бо є Закон. А діточки ці зайняли посади поза законом. Але звільняти їх треба теж по закону.

Як це по закону? Дуже просто. Через відміну позазаконних процедур призначення. Но тут мені знову уявляється той самий Джордж Сорос. Нехай хтось його любить, хтось ні. Але він 20 років тому сказав нам: хлопці, перші 10 мільярдів доларів міжнародної допомоги витратьте на реформування судової системи. Не прислухались, нажаль. А замислюється хтось взагалі над цим питанням?

Якщо чекати закінчення війни та тільки потім асе починати, то от ті хлопці, які повернуться, теж будуть чекати? Реформування цієї судової системи. Вона може тягнутися роками, якщо подивитись уважно на нинішню швидкість процесу.

З другого боку, всі ті самі одіозні судді залишаються на своїх посадах. Та роблять звичну справу — беззаконня. От нещодавно узнав, як один з них, відомий діяч з Печерського суду, ще до війни 17 лютого призначив судове засідання на 26 квітня (все в минулому році). А позивач й досі внутрішнє переміщена особа, яка про це попередила суд у електронному вигляді. Рішення того ніхто не бачив, на запити ніхто не відповідає. А зараз ця людина вирішуватиме питання хлопців, які повернуться з війни? Та й тих, хто по майданівцям стріляв, судовими рішеннями майже всіх звільнили.

Зараз є час уважно приглянутися персонально до деяких суддів. В період військового стану почистити судейські лави, якщо не можна змінити поки ще судову систему взагалі. Набрати нові кадри. Я не вірю, що не можна набрати нових. Хтось не дає — ось у це вірю. Та й потрохи виховувати цих нових. Не для того, щоб помститися старим. А задля нового нашого покоління. Щоб забезпечити побудову нової країни, де одним з найголовніших принципів буде СПРАВЕДЛИВІСТЬ. Для всіх, та хлопців з війни особисто.