Я знаю, щó правильно, але не схильний слідувати тому;
я знаю, що неправильно, але не можу відмовитися від цього.
Індійське прислів'я
Усі вочевидь погодяться, що баланс, рівновага є головною умовою, яка у своєму потенціалі має універсальні рішення для будь-яких сфер людського існування, а особливо – для здоров'я. І той факт, що переважна більшість людей живе у постійному деструктивному переживанні різноманітних дисбалансів — фізичних, ментальних, моральних, — свідчить не стільки про незадовільний рівень суспільного розвитку, економічного стану чи медичної системи, скільки про брак відповідальності за своє життя та про недостатні зусилля майже кожної окремої людини, аби задіяти максимум потенціалів для встановлення й підтримки балансу й рівноваги у своїх власних буттєвих проявах.
Увага сучасної людини (особливо в неприродних шаблонах міського життя) зосереджена переважно на зовнішніх речах і подіях, і лише біль та переживання ненадовго повертають увагу всередину власного єства, щоби знову шукати зовнішні засоби й шляхи подолання чи навіть боротьби з цими сигналами дисбалансу. До таких зовнішніх засобів належать препарати симптоматичної терапії широкого попиту, типу знеболювальних. Молодь особливо активно ними користується. Може здатися, що як немає болю, то й проблеми нема, але біль чомусь повертається. З другого боку, навіть порухи до задоволення свого тіла й свого Его («я") скеровані зовнішніми обставинами і стосунками між людьми. А це починається з підсвідомо вихованих батьками й друзями звичок заїдати негаразди тортиками чи таранькою з пивом, чи викурювати більше цигарок і продовжується копіюванням звичок у популярних зірок та героїв, існування яких здається ідентичним їхньому вигляду в шоу-програмах і відео-кліпах.
Коли зовнішні речі керують діями і міркуваннями людини і вона не замислюється про джерела своєї мотивації, виникають підстави для втрати рівноваги, тобто для страждань, зайвих емоцій і обурень на життя у формі питання "чому?". Однак природа довго не чекає на відповідь: дисбаланс прописується в тілі щонайменше іншими співвідношеннями та певним збудженням дош. Наприклад, переїдання призводить до збудження одразу трьох дош. Хто має зайву вагу, відчуває це збудження на власних проблемах з роботою органів, але відмовитися від переїдання і схуднути найскладніше для типу капха-доша. Можна поставитися до цього з повагою, як до вільного вибору кожної людини. Будь-хто має право і на помилковий вибір. Але завжди є кращий вільний вибір, особливо, якщо він перевірений тисячолітнім досвідом поваги до свого єства і природи, яка його підтримує.
У повсякденних пристрастях людина забуває, що вона ІСНУЄ як окремий самостійний суб'єкт лише завдяки природному порядку речей і тимчасовій прихильності зірок з їх розподіленими в часі й просторі індивідуальними особливостями балансу – нішами для розвитку нового життя з власними параметрами, рівно й із відповідальністю за нього. Тому для багатьох немовлят в їхніх тілах, як у новій формі життя, створеній з порушенням умов здорової вагітності, здорової сперми, здорового способу життя, здорового мислення й поведінки батьків, не забезпечено належних умов для підтримки природного індивідуального балансу дитини. Таких дітей народжується немало.
У 1952 акушерка Вірджинія Апгар, послуговуючись своїм значним досвідом приймання пологів і реабілітації новонароджених, запропонувала шкалу оцінки стану щойно народжених малят для визначення необхідності й обсягу реанімаційних заходів. У перші хвилини життя дитини критично важливими, як виявилось, є швидкість серцебиття, якість дихання, колір шкіри, рефлекторне збудження і м'язовий тонус. Чим більше відхилень у цих першопроявлених якостях в перші хвилини життя, тим менше шансів на виживання у дитини. Кисень потрібний не лише важко хворим, що потерпають від Ковіду, а й немовлятам з балами, за шкалою Апгар, нижче 7 з 10 максимальних. Однак, навіть після успішних реанімаційних заходів і відновлення нормальних показників, немає гарантії, що загальна життєздатність дитини буде достатньою для її виживання чи відновлення до стану індивідуального природного балансу. Тут і батьки, які отримали небажану чи незаплановану дитину, можуть додати їй стресових умов, навіть не бажаючи того.
За цією реальною ситуацією можна уявити, наскільки важливими є вимоги для продовження й процвітання людського роду, а також скільки людей потерпає від усіляких дисбалансів, закладених вже батьками (навіть якщо не брати до уваги кармічні проблеми самих новонароджених). А це алкоголізм, наркоманія, ВІЛ-СНІД, венеричні, спадкові хвороби і под., рівно як і незбалансовані харчування й спосіб життя та хронічні природні дисбаланси дош самих батьків, що позначаються як на фізичному стані, так і на психічних і розумових здібностях дітей, роблять їх заручниками ще одного незбалансованого існування. Нерідко проблеми таких дітей або сприймаються батьками як невеличкий генетичний спадок від родичів, або залишаються непомітними для пересічних уявлень батьків про норму здоров'я: хворіє? – перехворіє!; йди, доню, до садка/школи, а нежить, кашель і температура самі пройдуть, куди вони дінуться; нехай п'є холодну воду – здоровіший буде. Лише щасливий збіг якостей доша дитини з умовами життя може зберегти дитину відносно здоровою. Але в цілому такі батьківські замовляння вголос, пошепки чи подумки у більшості випадків не додають і краплини до здоров'я дітей. Коли занедбані або неправильно доглянуті діти потрапляють з онкологією на хіміотерапію, помирає кожна п'ята дитина. Багато батьків відмовляються й від хімії та забирають дітей помирати вдома (з досвіду випадкового спостереження). Спитайте в медиків, чому вони про це мовчать .
Пам'ятаєте про органи дії та органи чуття й розум, як інструменти благості й творчих потенціалів людини? Чому ж вони не працюють так, як призначено силами природи? З поняття Тридоша читач вже може знайти частину відповіді на це питання за розподілом Махагун, що пов'язано більшою мірою з актуальним вільним вибором людиною мотивацій та способу дії з відповідними наслідками. А з допомогою нового поняття Вікріті (дія збудження, результат збудження) можна оцінити поточний стан Тридоша людини за збудженням того чи того доша чи внаслідок самостійного вибору, чи з причини отриманих проблем на момент народження, а також через різні погодні, сезонні, екологічні, вікові, ситуативні умови та внутрішні схильності. Наприклад, найпоширенішу причину несвідомого внутрішнього вибору людини, яка виводить її з рівноваги, індійський філософ, доктор С.Чаттерджі пояснює тим, що головними імпульсами в момент вибору є почуття симпатії чи антипатії, любові чи ненависті, якщо людина знаходиться під їхнім впливом. Тоді вона діє автоматично, за звичкою, а значить без продуманого плану. Він зазначає: "Наші індрії, тобто інструменти пізнання та дії (органи чуття та органи руху, мовлення, випорожнення й розмноження) завжди слугували цим сліпим імпульсам любові й ненависті, тому й набули деяких постійних дурних навичок"
Зупинимось на тому,що кожний може мати ці відхилення (Вікріті – збудження окремих або всіх дош) на тимчасовій чи відносно постійній основі, та роздивимось їх у порівнянні з природною конституцією Пракріті. Оцінка дисбалансу дош, як відхилення від природної рівноваги, саме на останню й має спиратися.
Отже, якщо вам відома ваша природна конституція, то, дізнавшись про свої закладені природою якості у поданих нижче характеристиках тіла, звичок і вподобань, знайдете в таблиці деякі якості, не притаманні вашим головним дошам. Чим більше якостей інших дош знайдете, тим очевидніший дисбаланс. Чим довше вони переважають, тим більше поганих наслідків вони мають чи матимуть для фізичного здоров'я і психіки.
Дисбаланс може бути і безпосередньо у ваших основних дошах. У таблиці характеристик кожного доша вони теж є. Він може здаватися несуттєвим, але це не так. Наприклад, у межах Вата-доша є схильність до сухої шкіри, що стає помітніше, коли приходить холодна осінь без опадів. У цей період вата-доша виходить з рівноваги, бо вона така ж суха й холодна. Подібне посилює її якості, збуджуючи дошу в цілому.
Зазначу дещо для чіткості порівняння. За природою люди бувають однодошами, дводошами й тридошами.
До однодош належать ті, в кого яскраво виражений лише тип Вата з головним першоелементом повітря; лише тип Пітта з головним першоелементом вогонь; лише тип Капха з головним першоелементом вода. Для визначення однодоша при діленні значень двох найбільших першоелементів отримуємо результат більше ніж 1,5. Для визначення дводоша результат ділення буде меншим ніж 1,5. Тридоша мінімально відрізняються за значеннями першоелементів повітря, вогню і води, але серед тридош багато нестійких, які не можуть утримати цей баланс. Стійкими тридоша можуть стати ті, хто добре прислухається до природи зовнішньої та внутрішньої, серед них довгожителі, майстри йоги і знавці аюрведи.
В астрологічному підрахунку природної конституції визначення Пракріті доша може виглядати так:
Повітря 15, вогонь 4, вода 7, земля 4. Якщо 15/7= 2,14, що > 1,5. Однодоша Вата.
Повітря 9, вогонь 15, вода 5,5, земля 0,5. Якщо 15/9=1,66, що > 1,5. Однодоша Пітта.
Повітря 3,5, вогонь 4,5, вода 18,5, земля 3,5. Тут різниця очевидна. Однодоша Капха.
Серед дводош бувають Вата-Пітта, Пітта-Вата, Вата-Капха, Капха-Вата, Пітта-Капха, Капха-Пітта.
Тут наведу лише один, але потрібний для пояснення приклад:
Повітря 5, вогонь 10, вода 7, земля 8. Якщо вогонь до води 10/7 = 1,43, що < 1,5, то можна вважати таку людину дводошею. Однак в нас є ще й значення 8 у землі. Цифра землі хоча й більша, але вода, як елемент доша містить у собі свій першоелемент землі. Що ж означає окремий першоелемент земля? Він показує високий рівень стійкості тіла та твердості темпераменту, енергетики. Порівняйте з однодоша Пітта, де земля 0,5. Таке значення свідчить про слабку стійкість чи твердість темпераменту. Люди з такою землею скоріше втрачають першість свого природного доша, вони й за комплекцією можуть бути меншими. Тому ми не ділимо воду між вогнем і землею. Тож у підсумку маємо дводоша Пітта-Капха з характеристиками високої землі, тобто стійкістю, схильністю до широких кісток або до психічної витривалості. Такий принцип запозичено у Сушрути.
Тепер Пракріті можна порівнювати з характеристиками трьох доша, щоб з'ясувати, чи є дисбаланси між природним і актуальним на сьогодні розподілом у доша та в який бік вони спрямовані. Мають значення не окремі випадки, а регулярні тенденції на даний період життя.
Різниця між Пракріті та вікріті виразніше проявлена в людей середнього віку, старших і хворих. У чоловіків Вата-конституції спостерігається тенденція до Пітта-вікріті, у жінок Вата-конституції є схильність до Вата-Капха-вікріті, але й Пітта-вікріті цілком можлива. У дводош є тенденції до постійного збудження одного доша, або до сезонного чи ситуаційного розподілення між двома. Від Капха-Пітта-конституції легко перескочити на Пітта-Вата-вікріті. У дитинстві може переважати Капха-вікріті, вікова зрілість тяжіє до Пітта-вікріті, поважний вік – до Вата-вікріті.
Раджу не поспішати з висновками, подумати, не домислювати, а порівнювати ретельніше та навіть попросити іншу близьку людину взяти участь у діагностиці. І головне — не лякатися себе)). А вже про балансування і його зв'язок з імунітетом йтиметься далі.
