Я є, я існую, тому що переживаю, відчуваю, почуваюсь... і тому що маю Душу. А потім я стаю Людиною розумною, тому що навчаюсь обмірковувати свої переживання. Тваринам це не притаманно. Оцінюючи свої почуття, я вивільняю здатність бути Людиною дієвою, тому що у мене виникає потреба шукати відповіді на питання, що робити, як діяти, коли почати допомагати, захищати, турбуватися як про себе, так і про інших чи про інше...
За давньоіндійською філософією, розум, органи чуття і органи дії людини створені під впливом благості (Махагуна Саттва). Дійсно, за задумом Творця, «я думаю», «я переживаю», «я дію» — ці прояви людини є благом в основі усього її життя, тому що за своєю суттю вони творчі. І еволюція людини, як творчий процес розвитку потенціалу здібностей і здатності розв'язувати складні проблеми, є очевидною. Однак ця благость не нав'язує ані моєму розуму, ані почуттям, ані діям свою програму, вона просто чекає на моє волевиявлення чи бажання жити творчо і гармонійно.
У Природи є ще дві фундаментальні якості, що самі по собі можуть виражати пристрасть (некеровану активність — Махагуна Раджо) і невігластво (інертність — Махагуна Тамо). Тож коли я занадто метушусь, або пробігаю своє життя за шаблонами суспільних і побутових пріоритетів, бо мені чомусь подобається саме такий мій прояв, я потерпаю від власних пристрастей і отримую досвід негативних переживань і неадекватних дій та реакцій тіла.
Якщо ж я приходжу в це життя без особливого ентузіазму, або швидко втомлююсь від своєї та навколишньої метушні та проблем, якщо я знайшов свою шпарину в цьому житті і не хочу з неї виповзти, то я знаходжусь під тиском власної інерції, яка виражається депресією, хандрою, відстороненням від багатьох сфер життя, несприйняттям чужого і страхом невідомого. Це також негативні переживання життя, у разі якщо людина ними не керує.
Усі три стани, які обирає людина для тої чи тої сфери свого прояву, мають свої особливі переживання: творчі, оптимістичні, конструктивні (Саттва); пристрастні, агресивні, несбалансовані, амбітні (Раджо); інертні, руйнівні, обмежувальні (Тамо). Лише перший стан творчого переживання життя дає людині благо існувати в гармонії зі своєю Душею. Коли це стає способом життя дві інші якості перестають грати какофонію в голові, почуттях і тілі людини і починають виконувати свою службову роль: пристрасть забезпечує органи дії і розум належною мобільністю, цілеспрямованістю, плануванням, здатністю переключати фокуси уваги; інерція дозволяє ритмізувати свою творчу діяльність, очищає думки від домислів і упереджень, дає «силу тяжіння» для виконання й завершення творчих планів.
Це ідеальний задум. А в якому стані вибирають перебувати люди, можна побачити на їхніх обличчях, поставах і в поведінці. І це наш вільний вибір, яким переживанням наповнити своє життя, щоб перекласти на когось чи повернути собі відповідальність за своє життя, або когось чи щось ненавидіти чи любити, заздрити чи співчувати, гнобити чи піклуватися. Немає жодної людини в нейтральному стані. Кожний з нас проявляє себе у першу чергу як Homo Sentiens. Але не кожний бачить у цьому шлях до зцілення свідомості й тіла.
