Сі Цзіньпін втретє призначив себе начальником Китаю. Зруйнувавши денсяопінівську методику оновлення китайських керівних кадрів, закоренілий начальник Піднебесної остаточно зачислив себе до деструктивної когорти світових диктаторів. На московських болотах упороті рашисти на радощах кидали у повітря сплямовані чепчики, поношені бюстгальтери і заяложені труси. А дарма. Самі ж говорять, що не все так однозначно.

 

Ліричний тайванський відступ

Видання "Taiwan News" повідомило, що МЗС Тайваню назвало Україну зразком наслідування для цієї острівної держави, а також вирішило скерувати Україні пожертву в розмірі $56 мільйонів. Гроші призначені урядові України для відновлення шкіл, лікарень та іншої інфраструктури. Ще інша частина тайванських коштів буде використана для співпраці Тайваню з цивілізованим світом – із Польщею, Словаччиною, Чехією та Литвою.

МЗС Тайваню також веде переговори з острівним Міністерством освіти, щоби переконати тайванські університети відкрити стипендії для українців. Водночас Тайвань вже надав значний обсяг фінансової допомоги тим країнам, які опікуються українськими біженцями. Міністр закордонних справ острова Джозеф У заявив, що цивілізований світ, об'єднавшись, зможе допомогти Україні відновитись після рашистської навали.

 

Сі Цзіньпін став начальником Китаю втретє

У Піднебесній 23 жовтня поточного року  завершився з'їзд Комуністичної партії Китаю, під час якого змінили практично весь склад Постійного комітету політбюро – головного політичного органу країни. Сі Цзіньпін знову обрав сам себе генеральним секретарем і головою республіки. Він став першим китайським керівником за останні 50 років, хто обійняв ці пости третій термін поспіль. Під час вирішального засідання китайської компартії із зали демонстративно вивели під руки колишнього генсека Ху Цзіньтао.

Згодом було озвучене пояснення, що Ху Цзіньтао стало погано, тому що із віком його здоров'я погіршилось. Насправді це була завчасно спланована акція для всього світу, якою диктатор Сі демонстративно інформував, що відтепер він став єдиним і повноправним господарем Китаю.

Оскільки під час з'їзду, згідно китайської традиції, його учасники голосують як у школі підняттям рук, китайський диктатор не міг допустити, щоб авторитетний Ху Цзіньтао прилюдно проголосував проти Сі Цзіньпіна.

На Московії безпідставно радіють, що їхній азіатський сюзерен втрете захопив кермо правління Піднебесної. Радіють з тієї причини, що  Сі Чжунсюнь, батько Сі Цзіньпіна, був керівником у бідній китайській провінції Шеньсі, в її північних районах, які розвивались за кошти поневолених народів СРСР. Батько Сі Цзіньпіна був тісно пов'язаний із совєтською армією, воював із японцями та сприяв перемозі СРСР над Японією.

Кремлівська камарилья чомусь собі уявила, що Сі Цзіньпін є політичним союзником путіна і дійшли висновку, що це означає зміцнення позиції кремлівського терориста у внутрішньополітичному та зовнішньому політичному просторі, а навіть і певним сигналом та підставою для часткової зміни корекції внутрішньої політики на Московії.

Натомість відмова від оновлення політичної влади у Піднебесній – це тривожне свідчення критичних протиріч у китайській партійній системі. Факт законодавчого затвердження диктатури Цзіньпіна вказує на про невирішені проблеми в Китаю, зокрема економічні.  Цзіньпін не знає, як їх вирішити, отож прийняв безперспективне рішення – залишити все, як є, а далі час покаже, що робити.

 

Московські ілюзії

Після остаточного утвердження Цзіньпіна у статусі начальника Китаю, його васал – кремлівський терорист путін – домагався телефонної розмови зі своїм сюзереном, проте Піднебесна з погордою відповіла відмовою. Характерно, що аналогічну відмову у телефонному  спілкуванні путін отримав і раніше, ще перед початок з'їзду Компартії Китаю.

Цього разу з Піднебесної вже грубо відповіли на кремлівську настирність. Китайці заявили, що путін аутсайдер на українському фронті, тож відсутня підстава для обговорення важливих політичних питань. А для просто позвиздіти у телефонну слухавку зі своїм васалом у начальника Китаю часу нема.

У своїй промові під час з'їзду диктатор Сі наголосив на конструкції «біполярний світу», виключивши варіант розгляду Московії як вершини рівнобедреного політичного трикутника – Вашингтон, Пекін, Москва.

У лютому 2022 року путін втягнув диктатора Сі та престарілого Джо в міжнародну авантюру, запевнивши їх, що покорення України стане блискавичним і наглядним для залишків колишнього активного демократичного світу. Легковірний Сі та престарілий Джо повірили кремлівському недотепі.

Престарілий Джо навіть здійснив безпрецедентний дипломатичний колапс: вивіз американське посольство з Києва, змусив аналогічно поступити інші країни, і запевнив американський політичний істеблішмент, що висловить глибоке співчуття Україні в разі невеличкої втрати території. А диктатор Сі  запевнив путіна, що у разі швидкої реалізації кремлівської військової авантюри в Україні, терористи Москви можуть розраховувати не лише на розуміння китайського керівництва, а й теж на його всебічну підтримку.

Сьогодні начальник Китаю дійшов висновку, що путін війну програв, а путінські обіцянки китайцям у Самарканді завершити війну «перемогою», а потім і візит Патрушева до Китаю з обіцянкою закінчити гарячу фазу московської війни максимально швидко, не знайшли не лише підтримки, а й розуміння в китайському керівництві.

У Китаю знають про особисту неприязнь васала путіна до сюзерена Сі, яка рельєфно проявилась після відмови Піднебесної у військовій допомозі путлостану майже відразу після проваленого початку «блискавичної» війни. У відповідь в Піднебесній путіна відверто зневажають і дають йому це зрозуміти якнайчастіше і всіма доступними засобами. Найгіршою для путіна стала нестерпна для нього політична ситуація, яка вводить його у ступор і допроваджує до божевілля. Тепер він постійно очікує на «ніж у спину» від мстивого диктатора Сі. Начальник Китаю після завершення першого місяці війни в Україні дав путіну зневажливе прізвисько «Щеня», а під час з'їзду Компартії Китаю в колі своїх однодумців до прізвиська «Щеня» додав ще й прикметник «беззубе».

 

Україна і Китай

Аналогічне ставлення, як до путіна, диктатор Сі продемонстрував і до президента України. У Піднебесній відповіли зневажливою усмішкою на намагання Банкової домогтись прямого спілкування Зеленського і Цзіньпіна. Президент України поскаржився виданню "South China Morning Post", що його сподівання не збулись: Китай так і не засудив вторгнення терористичної Московії на територію України.

У Самарканді диктатор Сі дав доручення своєму кремлівському васалові, щоби до 15 листопада, до індонезійського саміту G-20, путін переможно завершив війну в Україні. Цзіньпін навіть повторив трюк престарілого Джо: МЗС Китаю закликало своїх громадян терміново покинути територію України через небезпеку, тобто масові ракетні обстріли та атаки іранських дронів, про які Кремль завчасно поінформував китайське керівництво.

Диктаторові Сі вкрай потрібна капітуляція України, щоби психологічно тиснути на Тайвань перед його, Цзіньпіна, фанатичної ідеї поглинути острів і підпорядкувати його материковому Китаю. Рівно ж як і путін, свої прорахунки та провали в економіці диктатор Сі хоче компенсувати загарбницьким захопленням Тайваню. У такий спосіб в Пекіні сподіваються відстрочити економічний колапс. Проте сумнівно, щоби закони економіки підпорядковувались інтересам будь-яких диктаторів.

■■■