Майор КГБ Юрій Швец, а сьогодні резидент у Вашингтоні, дискредитував президента Зеленського як Верховного головнокомандувача Збройних Сил України, який в армії не служив ні дня, а також і Олексія Резнікова, Міністра оборони України. Водночас Юрій Швец із тривогою очікує листопадових проміжних виборів у Конгрес США, які можуть позначитись, вірогідно, і на його подальшій американській прийдешності.
У 2019 році українці з невідомого дива обрали на посаду президента України та головнокомандувача людину, яка професійного займалась комедійною діяльністю і не має практичного досвіду армійської служби. У 2014 році, із початком рашистсько-української війни, Зеленський активно виступив проти наміру Міністерства культури України створити список осіб на Московії, які загрожували національній безпеці нашої країни. А через чотири роки Зеленський самовпевнено заявив, що у статусі президента України він припинить рашистсько-українську війну на Донбасі шляхом перемовин із путіним. Подивиться путіну в очі ‒ і війна припиниться. Сталось цілком навпаки: війна тільки посилилась і обернулась у криваву масакру, небачену після завершення Другої світової війни.
У своєму відео за 19 жовтня поточного року резидент Юрій Швец розповів військовому керівництву України про військовий досвід Південної Кореї, як південнокорейці боряться із повітряною агресією Північної Кореї. Розповів із причини повітряних атак іранських дронів на інфраструктуру України, що стало цілковитою несподіванкою для верховного головнокомандувача Володимира Зеленського та міністра оборони Олексія Резнікова. Про цей повчальний досвід можна дізнатись із відео (див. хронометраж 01:22).
Далі резидент Швец поцікавився, чому Зеленский і Резніков не застосовують на полі бою українські зенітні системи, а саме ‒ ЗУ-23-2 та С-125 «Печора», які на військових складах припадають пилом? Швидкострільність цих засобів становить орієнтовно 2000 пострілів за хвилину, що цілком достатньо, аби збити іранські дрони ще під час їхнього підльоту до важливої української інфраструктури. Ба більше, адже ці, фактично, літаючі іранські «мопеди» можна збити навіть автоматною чергою, якщо вправно організувати оборону важливих об'єктів. Проте ні Зеленський, ні Резніков цього не зробили.
Резидент Швец вважає, що Верховний головнокомандувач і міністр оборони навіть і не підозрювали про існування в Україні систем ЗУ-23-2 та С-125 «Печора», аж поки про це не розповіла британська розвідка. Він насміхається: якби не схрещувати комедіанта із правником все одно вийде щось кумедне. Що би там не вийшло, проте Зеленський поставив кремлівського шефа Швеця у таку кумедну позу, що у Кремлі побігли за допомогою аж до африканських тумбо-юмбо.
Відомий інтелектуал Анатолій Якименко, який 17 жовтня прибув до Києва у приватних справах, побачив дивовижну оказію. Поруч місця київської трагедії (див. хронометраж 05:20) товпилась сотня озброєних поліцейських, які просто стояли і витріщались на зруйнований будинок. І справді, яка користь від їхнього стояння та витріщання очей? Якби цю сотню поліцейських із автоматами та приладами нічного бачення розставити довкола Києва для цілодобового чергування, тоді іранські дрони можна було би збити автоматними чергами ще на підльоті до столиці. Однак керівництво Департаменту патрульної поліції України (Євгеній Жуков, Олексій Білощицький і Вадим Зеленський) не подбали про захист киян.
А всього лишень потрібно, щоби на Банковій була мудра голова (якої, вочевидь, нема на вулиці Ернста) і розпорядилась розставити по периметру столиці поліцейські заслони хоча б на відстані 500 метрів один від одного. Не вистачає поліцейських? Тоді потрібно організувати сили територіальної оборони і видати їм зброю (сьогодні кожний українець повинен бути озброєним, чия психіка відповідає стандартам). Аналогічно можна організувати цілодобове чергування, допоки не зникне загроза іранських дронів, і довкола інших важливих об'єктів соціальної інфраструктури. Принаймні у кожному обласному центрі, а навіть і поселеннях нижчого адміністративного рівня.
Наприклад, біля ТЕЦ поставити по 2-3 вишки, висотою метрів 20, де б чергували дозорці з біноклями та приборами нічного бачення, а в разі небезпеки подавали сигнал спеціальним озброєним заслонам, які б перебували на землі у тимчасових вагончиках. Вночі звук від іранських дронів чути на далекій відстані, а вдень їх також видно здалеку. Для такого елементарного захисту потрібна лише кмітливість місцевого керівництва, а не бездіяльне очікування, що хтось захистить ці об'єкти. ППО не розробляли для нищення дронів, зроблених із мопедного двигуна і пластмаси.
Іще один дивний приклад. Служба безпеки України дуже прудко затримала блогера, який відзняв атаку ворожих дронів на Бурштинську ТЕЦ. А створити дозорні пункти із автоматниками довкола ТЕЦ у прикарпатських есбеушників не виявилось ні кмітливості, ні прудкості. Очевидно, що працювати на випередження задумів ворога на вулиці Кармелюва в Івано-Франківську не вміють.
Вашингтонський неспокій
Вашингтонському резиденту майорові КДБ Юрію Швецю стало тривожно на душі та гнітюче на серці в очікуванні листопадових проміжних виборів. Якщо республіканці отримають перевагу, якщо своєю більшістю засядуть у Палаті представників та у Сенаті, а згодом ще і президентом США стане республіканець, тоді резидента можуть позбавити права проживати у цій країні. Надто багато кадебешної жовчі він вилляв останнім часом на адресу республіканців, а особливо ‒ на адресу Дональда Трампа. Резидент Швец так агресивно збуджується, коли чує словосполучення «Дональд Трамп», що його антиреспубліканські інсинуації стали дуже виразними і надто рельєфними. Запевнення резидента, що він ані республіканець, ані демократ, а незалежний, також не витримали перевірки часом. Незалежні так себе не поводять, так агресивно не підтримують одну із конкуруючих сторін.
Частково Юрій Швец каже правду. Формально він не належить до партії демократів, він перебуває в орбіті та фінансовій залежності від Джорджа Сороса, відомого фінансового спекулянта. Водночас, так уже історично склалось, що Сорос, Байден і путін стали ментальними та історичними попутниками, а Юрій Швец виконує при них відповідні доручення у статусі обслуговуючого персоналу. Хоча він і буде категорично це заперечувати. Про приналежність Швеца до Сороса розповів американський блогер Павло Дальнобой.
Проте на кону є важливіші теми, аніж питання, кого обслуговує резидент Швец. На кону прийдешня доля Демократичної партії США, яка останнім часом почала вже видимо занепадати. Невідрадне економічне становище у США, інфляція, яку спровокував Байден, зростання цін на продукти харчування, а головно ‒ на бензин, роблять примарною перемогу демократів під час проміжних виборів.
Інсинуації, які в Україні поширюють морально нечистоплотні псевдожурналісти та заангажовані блогери, що з приходом республіканців буде зменшена фінансова допомога Україні, не відповідають дійсності. Цілком навпаки. Із приходом республіканців врешті запрацює ленд-ліз, який Байден свідомо гальмує на догоду путіну, хоча й прилюдно відгукується про нього недипломатично, називає вбивцею. Із приходом республіканців припиниться тотальна корупція демократів, коли гроші американського бюджету розтринькують на різні демократичні програми, які не мають економічного сенсу. Припиниться практика так званих «чистих чеків», коли під приводом фінансової допомоги для України на рахунках демократів осідають мільярди доларів, із яких у 2024 році вони будуть фінансувати свого кандидата у президенти.
Наприклад, українські доморощені недотепи услід за діаспорним Аскольдом Лозинським зухвало називають «корисною ідіоткою» американську конгресменку, від якої у майбутньому може залежати фінансова допомога Україні. Своїми недолугими заявами медійники соросівського розливу активно ллють воду на кремлівський млин.
Вікторія Спартц є конгресменкою штату Індіана, фермерського штату. Її виборцям фіолетово, що відбувається в Україні, а більшість із цих фермерів навіть не знають, що таке Україна. Тому великою дурістю українських медійників є поширення інсинуації, що заявами стосовно України Вікторія Спартц хоче підняти свій політичний рейтинг.
Не Вікторія Спартц, а саме адміністрація Байдена переплела інтереси виборців штату Індіана, проблемами яких першочергово опікується конгресменка Спартц, із інтересами України.
Ще одне юне медійне дарування зашкварилось із черговим безпідставним звинуваченням на адресу американської конгресменки. Ця некомпетентна особа голосно заявила, що Вікторія Спартц голосувала проти надання Україні $12 мільярдів фінансової допомоги.
Насправді за «шляхетними» і бравурними намірами демократів-аферистів допомогти фінансово Україні, вони проштовхнули законопроект на суму $600 мільярдів, із яких для України була призначена лише 50 частина від зазначеної суми. А з цих $12 мільярдів, яка сума реально надійшла в Україну для ВСУ на поле бою? Медійні всезнайки вміють сказати?
Або чи вміють всезнайки пояснити, навіщо адміністрація Байдена скеровує призначені для України кошти лояльним до демократів мілітарним виробникам, які для потреб України виготовлять 18 високомобільних артилерійських ракетних систем HIMARS аж через кілька років? Чому сьогодні не взяти ці системи зі складів у штаті Арізона, де їх кілька сотень припадають пилом у консервації?
Це тільки невеличка вершина шахрайського айсбергу вашингтонської адміністрації Байдена. Будемо сподіватись, що коли республіканці отримають владні повноваження, то зуміють прочистити байденівські корумповані стайні.
Конгресменка Вікторія Спартц голосувала не проти надання Україні $12 мільярдів, а проти, щоби під приводом надання такої допомоги розтринькували решту $588 мільярдів коштів американських платників податків, які до України не мають жодного відношення. Тому що конгресменка Спартц відповідає перед своїми виборцями за належне використання їхніх податків.
А ще конгресменка Вікторія Спартц намагалась вилучити $12 мільярдів із загального пакету, вимагала голосувати окремо за фінансову допомогу для України, а окремо – за інші американські потреби, проте не зуміла досягти своєї мети. Адже сьогодні у Конгресі більшість на боці політичних шахраїв.
Юрій Швец ‒ аматор-агітатор «вашингтонського болота»
У своєму відео за 24 жовтня совєтський шпигун Швец остаточно скинув маску начебто нейтрального політичного аналітика і взявся азартно агітувати за Демократичну партію США. Ця партія називається демократичною лише умовно, тому що насправді виступає проти ринкового капіталізму, а будує в США гібридний комуно-соціалізм американського розливу. Заклик Юрія Швеца голосувати за вашингтонське демократичне «болото» вказує, що він таки серйозно почав перейматись власним майбутнім. Орієнтовно так само, як сьогодні в істериці переймається своїм майбутнім син львівського олігарха Міші Фрідмана, приятеля львівського мера Андрія Садового та втаємниченого «гаманця» самого путіна.
Принагідно зазначимо, що Олександр Ожельський, 22-річний син Міші Фрідмана, обурився, що відтепер не зможе провадити розкішне дозвілля, зокрема, вірогідно, і в казино Монако. Як тільки він став обмеженим у коштах для привільного життя у західній цивілізації, відразу усвідомив себе українцем і почав ремствувати на благотворні американські санкції.
Отже, резидент Швец закликав голосувати проти республіканців і навіть перелічив прізвища деяких республіканських претендентів, аби тільки продовжити у США економічну агонію, продовжити зростання інфляції та розкрадання американського бюджету на користь внутрішніх ворогів-демократів, які чи не щодня вчиняють фінансові злочини проти американського народу.
Аби зрозуміти, що насправді відбувається у США, достатньо послухати аналітику Андрія Іларіонова, старшого наукового співробітника Центру політики та безпеки Вашингтона. Послухати справжній політичний аналіз від експертного фахівця, а не байки від Юрія Швеца, який ніколи й не був аналітиком, про що сам якось зізнався. Швец розповів, що він слухає мудрих людей (із його точки зору), а тоді на своєму каналі переповідає або їхні розповіді, або те, про що пише світова преса. Іноді він навіть не розуміє, про що говорить, тому що для нього авторитетна світова преса ‒ це заангажовані інформаційні ресурси, які обслуговують інтереси Демократичної партії США та спекулянта Джорджа Сороса.
На телеканалі Прямий «аналітик» Швец, наслухавшись закордонних «експертів», 20 вересня розвішував локшину на вуха ведучому Залмаеву та своїм довірливим адептам, що ніяких референдумів на окупованих територіях не буде, а через кілька днів аналітичні спекуляції аматора Швеця окупанти розбили на дзуськи.
Або візьмемо інший випадок. Якось Юрій Швец розповів, що з усіх українських військових аналітиків він довіряє лише одному — уродженцю Дрездена, відеоблогеру-експерту Олегу Жданову. А чому вашингтонський резидент довіряє аналітиці Жданова та поширює її? Тому що у запасного полковника ЗСУ є 500 тисяч довірливих підписників. Серйозний аргумент.
Тим часом колектив відеоканалу «Райт НАУ» потрудився дослідити аналітичні здібності Олега Жданова, яким так безоглядно довіряє Юрій Швец, тому що і Швец, і Жданов – наче єдиноутробні браття за світоглядним розвитком. Вони обоє схожі на ведучих у програмах прогнозів погоди: їхні умовиводи або збуваються, або не збуваються. Для них головне — участь у процесі.
У порівнянні з Андрієм Іларіоновим, якого Юрій Швец ненавидить усіма фібрами своєї шпигунської душі як справжнього ідеологічного супротивника Кремля, майор московського КДБ виконує роль своєрідного вашингтонського діда Щукаря.
Так, наприклад, у своєму відеоролику від 22 жовтня Юрій Швец вибовкав інформацію, яка може стати причиною для імпічменту Джо Байдена, якщо республіканці отримають більшість у Палаті представників та у Сенаті. Саме тому не можна погодитись із закликом знаного американського блогера Павла Дальнобоя не слухати брехню та інсинуації від Юрія Швеца. Навпаки, вашингтонського резидента потрібно слухати уважно, бо іноді його інсинуації теж бувають корисними.
■■■
