У Вашингтоні 28 жовтня поточного року виник гучний міжнародно-єврейський скандал. Під час голосування за резолюцію Генеральної Асамблеї ООН «Про ризик поширення ядерної зброї на Близькому Сході» представник України проголосував, щоби Ізраїль підписав цей документ.
Голосування України в Генасамблеї ООН за зазначену резолюцію бурхливо обговорюють і в медіа, і в соціальних мережах. До цього гомону долучився й Моше Асман, головний рабин в Україні, який на ім'я міністра закордонних справ Дмитра Кулеби надіслав листа із закамуфльованими погрозами і вказівками.
Вірогідно, Моше Асман вирішив наслідувати такого собі зухвальця Джоеля Ліона, який нахабно розповідав тернополянам, якими імена їм потрібно називати місцеві спортивні стадіони.
Відлуння оонівської колотнечі докотилось і до сонячної Каліфорнії. Міша Шварцман, один із підписантів на ютуб-каналі Сергія Любарського, надіслав брутального листа на адресу України, а власник ютуб-каналу люб'язно його прочитав.
Міша Шварцман пише: «Шановний пане Любарський! Доля української держави, її уряду мені стали цілком байдужими після останнього голосування в ООН. Незважаючи на значну допомогу, яку я та моя сім'я надали Україні та українцям, незважаючи на всю цю підтримку, яку надали євреї Америки, українська держава, як була державою бидлом, такою і залишається. А шкода.
Україна ніколи не стане такою країною, про яку ви розповідаєте та якою Ви хочете, щоби вона стала. Мізків там немає ні на людському, ні на державному рівні. На жаль, не дав їм Господь розуму, щоби не плювати в колодязь, із якого Україна п'є.
Поміж допомогою Україні та Ізраїлеві я і моя сім'я будемо продовжувати надавати допомогу Ізраїлю, і ми припиняємо будь-яку допомогу Україні. Вони – злодії, жебраки і мерзенні покидьки. А тому я відписуюсь від вашого каналу, який мені більше не потрібний. Бажаю вам усіх благ».
Бачиш, Міша, твою прекрасну єврейську методичку можна дуже зручно застосовувати для усіх випадків життя, зокрема, і стосовно Ізраїлю та євреїв.
Понад два роки тому рабин Моше Асман звернувся до ізраїльського інституту «Яд Вашем» із метою відновити історичну справедливість. Рабин клопотав, щоби Митрополитові УГКЦ Андрею Шептицькому, який врятував від фашистів понад 150 ізраїльських дітей в українських монастирях, а також і чимало дорослих євреїв, присвоїти звання «Праведника народів світу». Авнер Шалев, керівник цього ізраїльського закладу, який репрезентує країну Ізраїль, відповів, що не може виконати клопотання Моше Асмана, тому що Митрополит Щептицький – це складний історичний випадок.
Тобто, Міша, застосовуючи твою концепцію, можна сказати: євреї плюнули в ту українську криницю, із якої під час Другої світової війни пили воду. Тоді які тепер претензії до українців? Якби ти, Міша, прочитав духовну спадщину великого ізраїльського мислителя і непересічного проповідника Ісуса Йосифовича Христа, то дізнався би про незворотність вселенської справедливості: «Якою мірою ви міряєте, такою і вам буде відміряно» (Спогади єврея-митника Матея, розділ 7, стихи 1-6).
А якщо ти, Міша, надавав фінансову допомогу потребуючим із корисливою метою, щоби згодом отримати від цього зиск для себе або для Ізраїлю, тоді ти не гідний бути сином великого духовного отця Авраама. І не сподобишся у прийдешньому житті перебувати на лоні Авраама. На жаль.
Водночас, Міша, твій лист має і позитивне значення. Українці прислухаються до твоїх сформульованих тез і думок, тож у подальшому вже не будуть довіряти євреям, оскільки ти вважаєш їх бидлом. Не будуть в Україні обирати євреїв ні на посаду прем'єр-міністра, ні на посаду президента, щоби не чути у майбутньому дорікань ні від тебе, ні від тобі подібних.
Про те, чого не тямить Міша Шварцман
У резолюції ООН сказано, що Ізраїль – це єдина країна на Близькому Сході, яка не підписала договір про нерозповсюдження ядерної зброї. В цьому документі міститься пропозиція Ізраїлеві приєднатись до зазначеного договору, а також всі свої ядерні об'єкти передати під контроль Міжнародного агентства з ядерної енергії.
Якщо Ізраїль ніколи ані підтверджував, ані заперечував наявність на його території ядерної зброї, то яка різниця як і за що голосувала Україна? За таких обставин така резолюція цілком пустопорожня. Окрім того, це анекдотичне голосування відбувається не перший раз.
Щороку Єгипет при підтримці низки країн-членів Ліги арабських держав подає петицію стосовно зазначеної резолюції у Генеральну асамблею ООН. Суть резолюції в тому, щоби на території Ізраїлю не було ядерної зброї, а також, щоб Ізраїль підписав відповідний договір, який не підписали ні Індія, яка має атомну бомбу, ні Пакистан, який має або планує придбати ядерну зброю. Цей щорічний кумедний захід фінансують палестинська адміністрація, Йорданія, Марокко та інші арабські країни. Цю курйозну резолюцію вже тривалий або не приймають, або приймають без її практичних наслідків. Для проформи.
Лише цього року кремлівські рашисти інформаційно нагнітають тему українського голосування, переслідуючи свою підлу й підступну мету. Про те, як голосували десятки інших країн, нікого майже не цікавить, про них згадують побічно.
Суть цієї інформаційної диверсії така:
♦ якщо Україна проголосує за резолюцію, тоді рашисти будуть тиснути на американське єврейське лобі, на всіх підконтрольних москві єврейських крикунів, щоби американські євреї вимагали від Байдена припинити мілітарну допомогу Україні, яку Байден і так надає по чайній ложці;
♦ якщо Україна проголосує проти резолюції, тоді кремль буде тиснути на Байдена і переконувати відмовити Україні в допомозі, оскільки Україна розробляє брудну ядерну бомбу, а тому й голосує проти резолюції.
Отже, цього року вже немає значення, як голосувала Україна в ООН, інформаційний скандал був запрограмований заздалегідь. Зазначена інсинуація і розрахована на таких посередніх обивателів як Міша Шварцман, які своїм обмеженим світосприйняттям не здатні побачити ліс за трьома деревами.
Водночас не пригадується, щоби обивателі, на зразок Міші Шварцмана, висловлювали аналогічні агресивні претензії та обзивали Ізраїль країною-бидлом за те, що Ізраїль, аби догодити кремлівським рашистам, не надав Україні зброю для захисту. Ба більше, Ізраїль навіть вимагав від України капітулювати перед путіним. Україна бодай коли-небудь вимагала від Ізраїлю капітулювати перед арабським світом?
Не знають єврейські обивателі, які масово висловлюють претензії Сергієві Любарському, що український представник в ООН не є самостійною особою, він голосує виключно на підставі директив від президента України, тому що лише президент Зеленський має абсолютні повноваження у формуванні та провадженні державної міжнародної політики. Можливо, в єврейській традиції так прийнято, так по-кошерному, коли єврей Шварцман обзиває бидлом єврея Зеленського за те, що президент виконує свої службові повноваження з точки зору раціо України. Хто їх зрозуміє, цих загадкових євреїв?
Позиція і пропозиція Сергія Любарського
– Міхаіл Шварцман поступив чесно, – зазначив Сергій Любарський, – він відверто заявив про свою позицію, якої я не поділяю. Я не вважаю, що Україна та її народ заслуговують на ті визначення, які оприлюднив Шварцман.
Я створив агентство з метою тиску на американський уряд через народ, який підтримує Україну. Численними прихильниками цього руху були саме ці російськомовні євреї, які тут (у США) живуть по 20, 30 і 40 років. У боротьбі за справедливу справу вони забули про погроми і продовжують або продовжували до вчорашнього дня підтримувати Україну. Тобто, я втратив велике число прихильників України, на чию підтримку і допомогу міг розраховувати ще позавчора. Більше того, на мене чинять тиск і ставлять мені просте питання «Навіщо я продовжую допомагати Україні? У чому моя персональна мотивація?»
Про мотивацію Сергія Любарського та про причину єврейських погромів поговоримо іншого разу. А сьогодні, аби не розпорошуватись, розповімо про пропозицію засновника проекту "Protect Ukraine Now". Отож Сергій Любарський запропонував, щоби українці масово звертались до журналістів, блогерів, лідерів суспільної думки, політиків, своїх депутатів із орієнтовно таким клопотанням.
– Шановний .....!
Будь-ласка оприлюдніть свою публічну оцінку, своє публічне ставлення стосовно ситуації із наданням Україні ленд-лізу. Поясніть, чому, незважаючи на те, що 9 травня 2022 року був підписаний цей документ, в Україну по цій програмі не надійшло жодного набою, жодного снаряду, жодної гармати, танка чи літака? Чому уряд Байдена відмовив Україні поставити зброю на $2 мільярди? Це ті кошти, які американський народ через Конгрес надав Україні, і які зникли 30 вересня 2022 року.
Ідея Сергія Любарського хороша. Вона повинна розворушити якесь дивне заціпеніле мовчання в українському суспільстві стосовно саботажу Байдена та Білого Дому з питань надання Україні мілітарної допомоги.
А ще можна організовувати флешмоби в Україні та в діаспорі з орієнтовно такими гаслами:
"Biden, where is Lend-Lease for Ukraine?'
"Biden, where"s the $2 billion in military aid for Ukraine?"
'Biden, where $2 billion went, is for Ukrainian soldiers?«
Якщо такий флешмоб розпочати перед будівлею посольства США у Києві, а далі поширити по українських і закордонних містах, запрошуючи на такі заходи пресу, позитивне відлуння в американській політиці повинно настати.
■■■
