На ютуб-канал «Фабрики новин» розмістили інтерв'ю із Валерієм Солов'єм, уродженцем України, якого ведуча Анастасія Федор представила як руского історика, публіциста і політичного оглядача, який володіє конференційною інформацією про те, що путін думає, що планує робити загалом, а стосовно рашистсько-української війни зокрема. Іноді Валерій Соловей може вибовкати правду. Нехотячи. Так само, як і Вільям Бернс зізнався, що Байден диктує Зеленському специфічні умови «мирного договору», погоджуючи їх із путіним.

Насправді ж Валерій Соловей є пропагандистом Кремля, психологічним маніпулятором, політичним наперсточником і примітивним брехуном. Він уже кілька років поспіль безрезультатно хоронить путіна, приписуючи йому, на підставі тільки йому відомої таємної інформації, різні хвороби, щоразу інші. А ще Валерій Соловей нахвалявся, що убивці ФСБ двічі намагались його отруїти, проте залізобетонний організм уродженця Луганщини виявся міцнішим за путінську отруту.

А втім, Валерія Солов'я доцільно іноді послухати, бо в потоці його багатослів'я проскакує і справді важлива інформація.

Не та, що путін займається чорною магією, що їздить із Шойгу по шаманах, що п'є кров чорного вовка і страчує тих шаманів, які напророчили йому легку перемогу в Україні. Шамани тут до чого? Вони ж говорили починати війну вдень і 22 лютого, а путін почав її вночі і 24 лютого. Почав із будуна після масового святкування дня якоїсь там армії. Так військові справи не роблять, попередньо треба було похмелитись.

Нас же буде цікавити навіть не солов'їний метод вербування Андрія Єрмака, а мотиви стосовно промосковського мирного договору. Валерій Соловей запевнив, що путіну надіслали зразок документа, який узгодили зі Зеленським. Доставили його, цей документ, посередники, чиновники США, які нещодавно відвідали Київ, а саме – Джейкоб Салліван, політичний радник педофіла Джо Байдена, і керівник ЦРУ Вільям Бернс.

Московський оракул Соловей не уточнив, чи мирний договір возили частинами (одну в жовтні, а іншу в листопаді), чи в листопаді привезли цілісний,  уточнений і узгоджений варіант. Водночас Соловей традиційно й професійно розвішав локшину на вуха слухачів, мовляв, умови цього мирного договору є принизливими для путіна. Але не пояснив, у чому саме є принизливими.

З'ясуємо самі.

  1. Депресивний Донбас (житлова інфраструктура знищена, шахти затоплені, підприємства порізані на метал) путін уже давно хоче впхнути назад в Україну.
  2. Сакральний для рашистів Крим залишається в складі Московії на тривалий час, на 7 років. Це, практично, назавжди.
  3. Москва отримає гарантії, що Україна не вступить у НАТО ще 7 років. Це, практично, ніколи.
  4. Із Криму виведуть залишки рашистського флоту, якого і так вже катма. А може й не виведуть, будуть торгуватись.
  5. Важке рашистське озброєння, яке буде розміщене на відстані 100 км від українського кордону, може бити по території України з відстані понад 100 км.
  6. На практиці з'ясується, що більшість із країн-гарантів саме у потрібний момент не зможуть із різних своїх внутрішніх причин вступитись за Україну. Як не змогли повноцінно виконати зобов'язання Будапештського меморандуму США і Британія.

Іще Валерій Соловей зазначив, що у в цьому договорі дрібним шрифтом прописані гарантії свободи, безпеки і збереження частини активів для високопоставлених рашистських військових і чиновників. Тобто вищий рашистський істеблішмент отримає гарантії недоторканості та гарантії виведення з-під санкцій їх персонально, їхніх дружин, дітей, сексуальних утриманок. Водночас путін отримає гарантію, що зможе безкарно залягти у своєму африканському бункері, а в Гаагу задля сміху відправлять другорядних осіб, вірогідно навіть колоритного «стрілочника» Стрелкова. Задля такого сміху, ймовірно, Стрелкова-Гіркіна десь пильно і бережуть.

У Криму за рашистським істеблішментом і відставними військовими  залишиться награбоване майно та новозбудовані маєтки, тому що це приватна власність, тобто принципи, яких буде свято дотримуватись байданута демократія.

То чим путін не повинен бути задоволений? Звісно, він уже не буде їздити по міжнародним форумам і світитись своїм фейсом серед світових лідерів. Погодьмося, це дуже мізерне покарання для кривавого диктатора, який знищив десятки тисяч людей.

Та найціннішим у півгодинному спічі Валерія Солов'я є інформація, що за прийняттям так званого мирного договору стоять інтереси Білого Дому, тобто персонально Джо Байдена. Саме Байден негласно погрожує припинити постачання в Україну американської військової допомоги, якщо Зеленський не збереже від цілковитої ганьби ботоксну морду пуйла. Як ворон воронові око не видзьобає, так і педофіл Байден не покине у біді педофіла путіна. Тим паче, якщо в одного педофіла є червона папочка на іншого педофіла, на його давні аморальні походеньки на території розвинутого соціалізму.

А сім років, на які Байден хоче приректи Україну без НАТО і Криму, рашисти використають для свого мілітарного зміцнення, для пропагандистського впливу на українське суспільство, на посилення впливів «хороших руских», щоби українці знову стали «одним народом» у рашистському стійлі. Цих же сім років іще використають, аби в Україні виростити нове покоління промосковських колаборантів.

Так навіщо потрібне це політичне шапіто, цей «мирний план»? Для дезорієнтації світової спільноти та реалізації підступної байденівсько-путінської змови.

  1. Ось візьме путін і скаже після G-20, що погоджується на цей план.
  2. Українці скажуть, що без Криму ніякої мирної угоди не буде.
  3. На Московії заверещать, що вони за мир, а це Київ хоче світової війни.
  4. Байден скаже Зеленському: якщо ти не хочеш миру, більше не будемо постачати тобі зброю і надавати фінансову допомогу. Пам'ятаєш приклад Порошенка, мій ультиматум на шість годин?

Підтвердженням вище сказаного, що Байден персонально вирішує майбутнє України поза спиною Зеленського остаточно стало відомо зі зустрічі Бернса і Наришкіна в Анкарі. Тепер уже Байден, який після проміжних виборів став почувати себе в політичній силі, диктує путіну умови завершення рашистського-українського війни. Байден сигналізує, що чогось більшого для свого друга путіна вже нічого зробити не зможе: за його спиною виборчий електорат і зміцніла республіканська партія у Палаті представників. І так вже зробив чимало: ленд-ліз загальмував, а допомогу для України надає міні-порціями.

Бернс проговорився, коли Наришкіна попередив: якщо путін і далі буде нарощувати ескалацію війни в Україні, тоді Байден автоматично викреслить Крим із обговорення «мирної пропозиції». Надалі повернення Криму Україні буде обов'язковою умовою переговорів та погодження з боку Кремля на мирну угоду. Отож у цих вашингтонсько-московських домовленостях Києву відвели роль пасивного статиста.

У цій безрадісний для Києва ситуації є лише один промінчик надії – республіканська Палата представників. Якщо після політичного розгрому представників Дональда Трампа республіканці не зуміють перегрупуватись та обрати правильні зовнішньополітичні орієнтири, на Україну чекають сумні часи. Навіть із огляду на безпрецедентний героїзм ЗСУ. Отож сьогодні важко передбачити, чи оптимізм Зеленського подивитись на Чорне море із берегу звільненого Криму буде мати реальні підстави.

■■■