Автор статті Овен Метьюз,

письменник та історик, кореспондент "Spectator Magazine" на РФ, колишній керівник московського і стамбульського бюро "Newsweek".Автор книги "Overreach" (За межею досяжності) про історію витоків рашистсько-української війни.

 

Від початку вторгнення Московії в Україну Китай відігравав вирішальну, хоча публічно й малопомітну роль у прийнятті стратегічних рішень як у Вашингтоні, так і в Москві. Війна в Україні – це закулісна інтервенція, схвалена у Пекіні, яка змусила США укласти угоду з поляками щодо постачання радянських літаків МіГ-29 для ВПС України ще у березні 2022 року. А із вересня натиск особистої дипломатії міністра закордонних справ Китаю Ван І стосовно США і НАТО призвів до рідкісного моменту суспільної згоди щодо РФ. Під час саміті G20 Джо Байден і Сі Цзіньпін солідарно заявили, що міжнародна спільнота «повинена запобігти ядерній кризі на Євразійському континенті».

Упродовж усієї війни справжню позицію Китаю стосовно конфлікту між РФ і Україною важко було визначити. І не в останню чергу через те, що Пекін говорить обом сторонам те, що вони хочуть почути. У березні Ван І закамуфльовано звинуватив США у «розпалюванні напруженості» та «сіянні ворожнечі» із РФ. Минулого місяця Ван І сказав Лаврову, що «Китай буде послідовно підтримувати російську сторону під керівництвом президента путіна, щоб він продовжив об'єднувати і очолювати російський народ». Ван І також пообіцяв, що Китай готовий поглиблювати контакти з російською стороною на всіх рівнях. Тим не менше, у вересні на полях Генеральної Асамблеї ООН Ван І заявив Генеральному секретареві НАТО Єнсу Столтенбергу, що Китай «залишається відкритим для діалогів і обмінів із НАТО та готовий спільно сприяти здоровому і сталому розвитку двосторонніх відносин [...] у дусі чесності та взаємної поваги».

Так на чиєму боці Пекін? Реальність така, що Китай послідовно підтримує лише одну сторону – свою власну. А ілюзія підтримки Китаю стала одним із багатьох прорахунків, які спонукали путіна стати на шлях війни. Під час саміту в Пекіні 4 лютого 2022 року Сі Цзіньпін та путін оголосили про «безмежну дружбу» без «заборонених областей співпраці». Обидва лідери заявили, що новий рівень китайсько-російського стратегічного партнерства «перевершує союзи епохи холодної війни». Пекін знав про плани РФ стосовно військової операції в Україні, повідомив інсайдер, який має давні й тісні зв'язки із вищими щаблями політичного і військового керівництва Китаю. Однак свою майбутню військову агресію путін представив як «обмежену операцію щодо повернення втраченої російської провінції та возз'єднання Росії в історичних межах». Така концепція відповідала і позиції Китаю стосовно Тайваню. Водночас у Пекіні чітко дали зрозуміти, що військова операція не повинна заважати зимовим Олімпійським іграм у Китаю, які закінчились 20 лютого – за чотири дні до вторгнення путіна.

Найважливішим є те, що у конфіденційному додатку до «дружби без обмежень» була взаємна гарантія безпеки, яку РФ шукала у Китаю впродовж десятиліть, але й досі не змогла отримати. Подібно до статті 5 НАТО, згідно з якою напад на одного члена є нападом на всіх, Пекін і Москва пообіцяли «прийти на допомогу один одному в разі іноземного вторгнення на їхню територію та при дотриманні особливих умов щодо причини такого вторгнення». Це вкрай хитре і пророче застереження, запроваджене на вимогу Китаю, ефективно вилучило з угоди території, які були анексовані, тим самим звільнивши Пекін від будь-якого зобов'язання відповісти на атаки на РФ на анексованій території в Україні.

Масштаби російської військової операції – зокрема, секрет бліцкригу, який ретельно збарігали, про який навіть Лавров не знав ще 21 лютого, застали Пекін зненацька. Хоча китайці офіційно підтримали путіна дипломатичним шляхом, звинувативши НАТО у провокуванні конфлікту, існувала глибока (і цілком обґрунтована) стурбованість тим, що путін «перегнув палку» і спровокує Захід створити об'єднаний фронт, якого можна було б уникнути при обмеженій операції на території Донбасу. А путінська погроза ядерної ескалації, оголошена  27 лютого 2022 року, стривожила увесь світ, включно з Китаєм.

Ключовим пріоритетом для Пекіна стало пом'якшення протистояння РФ і НАТО, щоб «уникнути ядерної ескалації та домогтись досягнення припинення вогню„, повідомив інсайдер, який має регулярні особисті контакти з лідерами Народно-визвольної армії Китаю. Натомість путін, з точки зору китайців, безпідставно розіграв свою найнебезпечнішу мілітарну карту відразу на початку конфлікту. Отож, коли через кілька днів подальша ескалація конфлікту наростала у вигляді пропозиції для польського уряду надати Україні весь свій флот радянських винищувачів МіГ-29, Китай почав турбуватись і впливати на Вашингтон. Правду кажучи, і не було великої вірогідності того, що польські МіГи зможуть щось суттєво змінити на полі бою.

Хоча ця закулісна ініціатива, що була на початку березня, згодом не згадувалась, той факт, що США зберегли принципово обережне ставлення до постачань стратегічної зброї для України впродовж усієї війни, фактично підтверджує, що Вашингтон, як і раніше, глибоко усвідомлював китайську стурбованість, яку поділяли й найбільші країни Європейського Союзу. Незважаючи на різке збільшення надання коштів і військової техніки (включаючи 155-мм артилерію стандарту НАТО, здатну стріляти снарядами, що коригуються, та високомобільну артилерійську реактивну систему) НАТО утримується від надання Україні штурмовиків, вертольотів, танків стандарту НАТО, ракетних комплексів великої дальності поля бою тощо.

У той же час підтримка Москви з боку Китаю залишалась такою ж аналогічно обережною. Пекін пропонував РФ дипломатичну та інформаційну підтримку, але виключав можливість істотного військового співробітництва. Це змушує руских купувати безпілотники в Ірані, демонтувати побутові прилади задля комп'ютерних чіпів і намагатись викупити гелікоптери, ракети і системи протиракетної оборони у своїх колишніх військових замовників у всьому світі.

Загроза американських санкцій проти руских глобальних операцій змусила багато провідних китайських банків, таких як ICBC, «Новий банк розвитку» та «Азіатський банк інфраструктурних інвестицій», відкликати кредити та фінансування із РФ. Водночас і китайські енергетичні гіганти, такі як Sinochem, призупинили на РФ всі свої інвестиції та спільні підприємства. У серпні UnionPay, китайський аналог Visa та Mastercard, теж припинив співпрацю з рускими банками, посилаючись на санкції. Матеріальні мотиви відходу пекінських корпорацій із РФ були зрозумілі: до війни Китай провадив торгівлю з Москвою на 100 мільярдів доларів, а зі США та ЄС торговельні операції становили понад 1,5 трильйона доларів.

Після спільного засудження з боку Байдена і Цзіньпіна загрози ядерної зброї, так звані домовленості березня щодо «треку два» стали державною політикою «треку один». Завдяки «човниковій дипломатії» Вана І, НАТО і Китай ефективно об'єднались, щоби не допустити ядерної ескалації конфлікту між Україною та РФ. Під час низки зустрічей із керівництвом НАТО (від початку вересня 2022 року) Ван І пообіцяв застосувати суттєві важелі впливу Пекіну на Москву, щоби відмовити путіна від застосування ядерної зброї. Відповідно, у НАТО запевнили, що вони не надаватимуть Україні стратегічної зброї.

Під час саміту G-20 Цзіньпін (при підтримці прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді) публічно закликав до «повернення до дипломатії і наголосив на невідкладності пошуку мирного рішення». Цю позицію ще належить офіційно ухвалити в НАТО, яке наполягає, що українці самі вирішать, коли сісти за стіл переговорів. Але багато високопосадовців у НАТО (наприклад, голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі та француз Еммануель Макрон) незалежно один від одного припустили, що Київ повинен підготуватись до мирних переговорів. А гарантії безпеки Китаю для кордонів РФ перед натівським вторгненням, зроблені ще в лютому, можуть відіграти важливу роль у створенні рятівного для Кремля безпекового майданчика як протидію ймовірним гарантіям безпеки НАТО для України.

Якою є ціна Китаю за його миротворчість? Пекін сподівається покращити відносини з НАТО та Європою і покласти край кривавій та марній війні, яку його союзник путін почав так необачно. В Україні Китай, за словами компетентного пекінського посадовця, «позиціонує себе як останню надію на мир у всьому світі». Українці, яких швидше за все попросять пожертвувати частиною своєї території заради миру, можуть не погодитись.

■■■