Європейські та американські медіа заслужено відзначають, що ЄС та НАТО у ці місяці показали єдність і допомагають Україні. Але до цього додаються і бідкання на тему: світову коаліцію створити не вдалося. Мовляв, більшість країн світу зайняли нейтральну позицію. А російські пропагандисти йдуть навіть далі, і заявляють, що більшість населення планети живе в країнах, які не підтримують Україну, і це, мовляв, має означати, що їхні симпатії на боці рф. То чи все так погано?
Отож, частково автори цього меседжу праві: умовний Захід таки виступає за нас. Сполучені Штати постачають сучасну зброю на зразок HIMARS"ів і протирадарних ракет, британці теж дали купу озброєння плюс організували майданчик для тренування наших бійців (а купа країн підключилася), навіть ЄС хоче створити військову місію і допомагати нам. Що особливо приємно, ця підтримка не є особистою забаганкою Бориса Джонсона чи Джо Байдена, за Україну вболіває переконлива більшість простих громадян на Заході.
Деякі тектонічні зрушення ми взагалі не помітили: наприклад, завдяки західним поставкам гаубиць, САУ і снарядів (радянського та натовського калібрів) Україна змогла хоч якось боротися зі "снарядним голодом", який міг лишити ЗСУ фактично без артилерії. Або фінансова допомога, яка підтримує на плаву нашу економіку. Плюс, санкції, які діють повільно, але урівнюють шанси. Без них росії була б вигідна затяжна війна, коли українська держава валиться, а вони безтурботно торгують з Заходом і купують айфони. Зараз уже кремль просуває через своїх лобістів всякі ідеї про негайне перемир'я.
Так, санкції заслабкі. Так, військова допомога "запізнюється", бо що заважало оголосити про HIMARS"и і почати підготовку операторів не з червня, а вже у квітні? Так само і ППО могли б надати раніше. З іншого боку, УНР, Польща і Фінляндія у 1939 році та й Україна 8 років тому могли лише мріяти про таку допомогу. Так, є угорська влада та інші, але навіть вони максимум займаються дрібним саботажем (санкції блокують, у москву їздять), а не відкрито стають на бік кремля. Інші при цьому висловлюють їм своє "фе".
А от з рештою світу – все складніше. Дійсно, більшість країн за межами Європи– самоусунулися. Однак є маніпуляція у словах "не підтримує", котрі правильніше було б читати як "не цікавляться". Умовно, чи можна казати, що українці не підтримують уйгурів, яких репресують у Китаї? Здавалось би, так, багатотисячних мітингів проти КНР у нас точно не було. Але чи слід на підставі цього вважати, що українці підтримують китайську владу? Це навряд чи: радше усім, крім вузького кола експертів, байдуже.
Є підозра, що така сама ситуація і в інших країнах, так що ідея про всесвітню підтримку росії – міф. Умовно, для бразильців чи індонезійців ми – інший кінець світу, яким там не надто цікавляться. Не вірите? А чи ми дуже переймалися громадянською війною в Ефіопії, переворотом у М'янмі чи кризою у Венесуелі? Тут своїх проблем вистачало.
Технічно, громадяни все ж мали б співчувати жертвам агресії, але і з цим виникає проблема. У Африці багато хто ображений на Європу за колоніальні часи і прихильно ставиться до СРСР, який нібито допомагав африканцям. У Латинській Америці активна громадськість часто не любить США (особливо це відчутно в Аргентині, де Штати асоціюються з підтримкою диктаторських хунт минулого, а Британія – з Фолклендською війною).
Україну, зрозуміло ж, сприймають як частину Заходу, тому автоматичної симпатії до нас не виникає. Багатьом азійським країнам байдуже або вони рівняються на Китай. Але сказати, що прості єгиптяни, мексиканці чи в'єтнамці масово виходять на вулиці на підтримку росії? Чого нема, того нема.
А відповідно, уряди країн зважають на ці суспільні настрої (та й самі можуть мати схожі думки, адже теж живуть у цих суспільствах, а не з Марса прилетіли), і відходять убік. Підтримувати москву – не варіант, бо це агресор. Підтримувати Україну – теж ні (дивимося вище). Санкції запроваджувати теж нецікаво, вигідніше з усіма торгувати і отримувати прибутки. От тому і нейтралітет. Зате відкрито на бік рф стають тільки відверто диктаторські режими на зразок правителів Ірану чи Сирії.
Словом, якщо Україну і підтримують держави, у яких живе менша частина населення світу, то за росію виступають країни, де в сумі мешканців ще менше. І це ще питання, скільки з них насправді за рф. Ви ж не думаєте, що диктатори проводять соцопитування, аби випадково не піти проти волі власного народу? Еге ж.
Окремим рядком відзначимо дві особливо великі держави: Китай та Індію. Перший таки діє на межі фолу, підтримуючи росію інформаційно та зберігши усі економічні зв'язки (завдяки чому кремлю легше живеться під санкціями). Однак КНР чомусь не поспішає публічно стати на бік росії так, як нас підтримують Литва, Польща та інші. Ну, і навряд чи тамтешня компартія виражає якусь позицію свого мільярда громадян. Диктатура ж! Друга переслідує власні інтереси, купуючи у рф зброю та нафту.
У цьому сенсі повторюється історія з "Рухом неприєднання" часів Холодної війни, коли ціла низка країн вважала США і СРСР однаково "не нашими" і намагалися бути осторонь.
А тому українським дипломатам можна і треба з цим працювати, переконуючи таких от прихильників нейтралітету.
