У 1959 році відомий автовиробник Volvo представив триточковий ремінь безпеки для підвищення безпеки дорожнього руху. Це той ремінь, яким ми з вами пристібаємось і досі. Наступний крок компанії вражає - Volvo поділилася цим винаходом зі своїми конкурентами, з усіма автовиробниками у світі!

В умовах поточної пандемії всі держави зіткнулися з особливими викликами та потребами. Зокрема, весь світ шукає де придбати спеціальні медичні маски, захисні окуляри, костюми, спеціальне медичне обладнання. Це окрім шаленого глобального попиту на все, що потрібне для діагностування захворювання на COVID-19.

Не винятком є і Україна. У наших лікарнях та навіть аптеках тотальний дефиціт всього, що потрібно для профілактики та боротьби з коронавірусом. Певен, про це вам відомо, а тепер прийшов час дивуватись: ми маємо в Україні компанії, які виробляють і дезинфікуючі засоби, і респіратори з найвищим ступенем захисту FFP3, і навіть апарати штучної вентиляції легень (ШВЛ)! То чому, незважаючи на це, у нас шалений дефіцит вищепереліченого? Особисто я не чув від відповідальних державних органів роз’яснень на ці теми. Тому дозволю собі припустити, що ці виробники просто не справляються з ажіотажним попитом на таку продукцію.

Проте хочу знову повернутись до початку мого допису і задати запитання: як ви гадаєте, чому компанія Volvo подарувала всьому світу свій винахід, а не використовувала його ексклюзивно, заробляючи на цьому? Для мене відповідь очевидна: ця компанія поставила суспільне благо вище своєї фінансової вигоди. Цей потужний крок допоміг врятувати (і продовжує!) мільйони життів по всьому світу.

В поточних умовах, коли згадані українські виробники респіраторів чи апаратів ШВЛ не можуть задовільнити весь внутрішній попит, вважаю, що вони повинні публічно звернутись до громадян, конкурентів, державних органів та висловити готовність розглянути будь-які варіанти, що допоможуть виготовляти достатню кількість згаданих медичних засобів та обладнання. Вони можуть відкрити свою технологію чи започаткувати форми кооперації з конкурентами - усе, щоб потенційно вберегти здоров‘я та врятувати життя людей. Чи зобовязаний виробник це робити? Очевидно, що ні, бо він створювався з метою отримання прибутку. Та у пост-COVID19-світі соціально-невідповідальний бізнес не має майбутнього.

Перейдемо від бізнес-середовища до держави. Окрім технологій та винаходів, надважливим ресурсом зараз є так звані «відкриті дані». Вони публікуються у спеціальних форматах для того, щоб була змога з ними автоматизовано працювати. Велика частина таких даних у світі стає відкритою.

Дані відкриває не лише бізнес - державні органи теж. Намагається це робити і Україна. Маємо Єдиний державний веб-портал відкритих данних data.gov.ua Портал передбачає доступ до інформації органів державної влади та місцевого самоврядування з можливістю її наступного вільного використання, у тому числі, в комерційних цілях.

В умовах пандемії COVID-19 у ЗМІ лунають різні цифри зі сфери охорони здоров‘я. Часто одні суперечать іншим. Я вирішив ознайомитись з відкритими даними на цьому порталі в розрізі Міністерства охорони здоров‘я як розпорядника станом на дату написання цього тексту. Але побачив на цьому порталі сумний текст: «Не знайдено жодного набору даних»…

Чому це неприпустимо у ХХІ столітті і слід терміново виправляти? Бо ми мали б бачити там постійно оновлювані дані щодо всіх закладів системи охорони здоров’я України, їх місцезнаходження, їх віддаленості один від одного, спроможності покрити територію України, кількості відповідних медичних спеціалістів, наявності автопарку швидких, забезпеченості медичним обладнанням за всіма напрямками і багато іншого. Окремо там має бути масив даних за максимально великий період в розрізі хворіб та причин смертності в Україні.

Тоді ми побачимо багато цікавого і жахливого, я певен. Бо неможливо довірливо ставитись до чесельності офіційно хворих на COVID-19 в Україні, які зараз озвучуються різними органами і людьми, якщо ми навіть не бачимо офіційних цифр, наприклад, смертності за останні місяці від пневмонії.

Системні дії держави в напрямку збільшенни кількості відкритих даних в цілому і у сфері охорони здоров'я зокрема дасть, з одного боку, змогу бізнесу, стартапам, громадським активістам, аналітикам, журналістам працювати з цими глобальними масивами для аналізу, розробки сервісів та продуктів, які, в свою чергу, сприятимуть вирішенню різноманітних важливих проблем. З іншого боку, такого штибу дані мають лягати в основу державної політики у сфері охорони здоров’я, демографічної політики, в основу всіх управлінських рішень владної верхівки, чого зараз зовсім, на жаль, немає.

yuriy.tustanovskyy
Юрій Тустановський

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації