Знову на якомусь з ютуб каналів з'явилось нахабне обличчя п'ятого президента України і професійного «патріота» Порошенка. Знову на патріотичному тлі цей професійний «патріот» і лідер партії Європейська солідарність починає розповідати країні про свої досягнення, в часи свого президенства. Найбільше в цьому мене дратує, що це робить людина яка нещадно на професійній основі і в промислових обсягах експлуатує політичну нішу патріотизму, і його ядерний електорат розташований на західній частині України — Галичині. Галичині, мешканці якої всі часи Незалежності були найбільш політично освіченими і патріотично налаштованими громадянами України. Я досі не можу збагнути як Галичина стала виборчим анклавом, цитаделлю професійного «патріота» Порошенка. Мабуть тут варто згадати визначення «Патріотизм»: відданість і любов до своєї Батьківщини, до свого народу і готовність до любих жертв і подвигів в ім'я інтересів своєї Батьківщини.

Я пропоную крізь призму цього визначення проаналізувати багаторічну політичну діяльність Порошенка. Його політичну біографію.

Ключове питання: може бути олігарх, яким давно є Порошенко, справжнім патріотом.

Тут я дам визначення олігархії:

Олігархія — це симбіоз великого власного бізнесу і держави, в стосунках якого олігархат займає паразитуюче положення колонізатора відносно держави.

Вочевидь що будучи олігархом ПОП за визначенням ніяк не може бути патріотом. Бо патріот не може паразитувати і масштабно грабувати Батьківщину. Ще слід додати, що порошенко зробив свої статки весь час перебуваючи у політиці в якості народного депутату. Ще нашого героя відрізняє надзвичайна політична непринциповість. Його політичні флюгерні пластичні здібності дозволяли йому змінювати свої політичні переконання разом із зміною влади чергового президента і його провладної партії у Раді. Отже головними політичними ідеологією та принципами Порошенко був один: він завжди сповідував ідеологію партії влади і частіше за все, обов'язково займав в виконавчій владі посаду не нижче міністра.

Колись Порошенко був одним з соратників головного кремлівського кума відомого українофоба Медведчука і засновником його проросійської партії СДПУо. Потім у політичній біографії ПОПа є цікавий факт — він був засновником «Партії регіонів». Але відчуваючи що вони йдуть до логічного кінця, передбачливо став кумом Ющенко. Паралельно створивши партію «Солідарність», Порошенко влився в ряди «Нашої України». Після перемоги «Нашої України» на виборах, Порошенко розпочав свою кар'єру професійного «патріота» і після того, як Ющенко став президентом спочатку зайняв посаду голови РНБУ, але не надовго. Після віддомої конференцій Олександра Зінченко, — який викрив страшну істину ким насправді є порошенко, його різноманітну корупційну діяльність і схематоз прихватизації різних державних підприємств і його гризні з прем'єром Юлією Тимошенко — ПОП втратив посаду голови РНБО. Але незабаром наш герой виплив в уряді в якості міністра МЗС.

Після того, як ще один патріот президент Ющенко зробив своїм наступником злочинця і агента КГБ-ФСБ, лідера проросійської «Партії регіонів» — Януковича — Порошенко знову випливає в уряді кремлівських шісток Путіна Януковича-Азарова в якості міністра економіки. Погодьтесь, дивовижні акробатичні трюки по переодяганню в повітрі професійного «патріота» Порошенко. Навіть Копперфілд знервовано курить в кутку, заздрячи талантам, здібностям і фокусам по політичному перевтіленню Порошенка на очах десятків мільйонів українців.

Після перемоги Майдану Гідності і втечі президента Януковича — зрадника, агента кремля і злочинця — на весні 2014 року і напередодні виборів президента України, у Відні відбулась цікава зустріч. Там на майданчику затриманого американською Фемідою Фірташа, фактично власного «аташе» путлера на цій зустрічі — російсько-українського олігарха і довіреного кадра кремля. Та в присутності ще декількох росіян в штатському (один з них відомий Патрушев), по суті, росіяни погоджували кандидатури Кличко і Порошенко. Кремль вирішував кому з них бути президентом України, а хто стане мером Києва. Все що відбувалось в подальшому всім добре відомо.

Так виглядає короткий бекграунд професійного «патріота» до того, як він став президентом України.

Нарешті в червні 2014 року, після біглого зека і агента кремля Януковича, до влади в Україні на патріотичних гаслах до влади в Україні приходить прозорий олігарх президент Порошенко.

В Україні на Донбасі терористи Путіна і регулярні війська РФ розпочинають війну. Виявляється що всі роки Незалежності армія і оборона країни тупо розкрадалась і руйнувалась генералами оборонної корупції міністерства ЗСУ. Зрадник Янукович довів цей процес до логічного кінця. «Брат» у воріт, а обороняти країну майже нічим. Президент країни Порошенко за Конституцією є ще й Верховним Головокомандувачем. Дійсно тут він попав, як посадова особа, в складне становище. Прийшлось все розпочинати з нуля. Але якби не допомога волонтерського руху українського суспільства не тільки в Україні, но і з боку закордонних українських діаспор, добробатів — то міністерству і державі прийшлось би непереливки. Також була створена анти-російська коаліція країн ЄС і США, які допомагали Україні грошима, речами військового призначення, а згодом і летальною зброєю. Нарешті ЄС і США на Росію була накладена перша, та поки що остання форма санкцій за анексію Криму, анексію і окупацію Донбасу. Держава на той час не здатна була забезпечити частини ЗСУ на передовій. Також, в цьому сенсі, ми ніколи не забудемо безпорадне керування ЗСУ, бездарні дії генштабу. Не забуде Україна Іловайський котел, Дебальцеве, безперешкодний прохід військового злочинця Гіркіна з бандою своїх терористів з Слов'янську до Донецька. Таке враження наче український генштаб навмисно створив злочинцям зелений коридор. Якщо б з ними вчинили згідно законам військового часу і вимогам Статуту, так Донецьк залишився би за Україною, а військовий злочинець Гіркін і його банда знищена. Але сталося, не так як гадалося... Всі ці випадки поки що великі питання, на які поки відповідей немає. Але — я впевнений — обов'язково будуть.

Повернемося до спадщини, яку залишив Україні вишиваночний гівноспівочний професійний «патріот» і екс-президент Порошенко.

Тут має бути довга розмова, починаючи з його неймовірного збільшення статків під час його перебування на посаді президента і війни — до розквіту різноманітних корупційних схематозів в різних галузях економіки, мародерства і повного становлення і розвитку кланової клептократичної корупційно-олігархічної системи. Та остаточної підміни на

неї інституту Держави.

Але в цій статті я хочу зосередитись лише на деяких мінах уповільненої дії, які примудрився розкласти професійний патріот" екс-президент Порошенко під підвалини української державності.

Міна Перша

Мінські угоди. Ці угоди написані кремлівським радником Сурковим і підписані в російській редакції гарантом Конституції, Верховним Головнокомандувачем екс-президентом порошенко.

По-перше, ця угода стосується змін територіально-адміністративного устрію України. Згідно Конституції, президент країни не має повноважень підписувати будь які угоди такої сутності без попередньої її ратифікації Радою, або навіть Референдуму.

По-друге, виконання Мінських угод в підписаній "патріотом" Порошенко формі — це повна капітуляція України перед ворогом. Зміни в Конституцію під якими підписався президент-«патріот" фактично приживлюють онкологічну пухлину, яка буде годуватися Україною, а керуватися з путінського кремля. Цілі які переслідує кремль, вимагаючи внесення таких змін в Конституцію, які зазначені в Мінських угодах дві:

1. Це назавжди закрити шлях України в євроатлантичне співтовариство та ЄС.

2. В короткостроковій перспективі перманентно розвалювати Україну з середини.

Міна Друга

Під патронатом і дахом екс-президента "патріота" Порошенко було надано "дах" створенню партії путіна-медведчука в Раді ОПЗЖ.

Міна Третя

Також саме при президентстві "патріота" Порошенко майже 50% телеефіру України було віддано українському філіалу медіа-холдингу "Раша тудей" — гігантської кремлівської пропагандистської машини. Щоб масово вивертати мізки українцям проросійською і антиукраїнською пропагандою.

Тому, шановні галичани та інші прихильники професійного "патріота" Порошенко та його партії Європейська солідарність — ви маєте не тільки слухати риторику цього пана але й аналізувати, з точки зору патріотизму — який ви щиросердно сповідуєте — біографію та дії цього пана.

Ви, шановне панство , маєте задати собі одне єдине питання, судячи з політичної біографії і дій цього пана в роки Незалежності:

"А заслуговує Порошенко на почесну місію очолювати Патріотичний Рух України і бути його обличчям, який в свій час очолювали такі постаті, як В'ячеслав Чорновіл, Левко Лук'яненко та багато інших щирих достойників Патріотичного Руху нашої країни???".