Коли з'явилася новина про аспірантуру у керівника ГУР Буданова, я сприйняв це з гумором, як можливість пожартувати та постворювати мемів навколо «за скільки днів керівник розвідки знає свою оцінку на екзамені». Мені ця новина здавалася очевидно такою, до якої треба ставитися з позитивним гумором, без жодного стосунку до особистості Буданова. Бо так само я б жартував і щодо Малюка, наприклад. 

Мій улюблений жарт власного авторства:
- Яка політична система є більш ефективною? 
- З якою метою цікавитесь закритою інформацією? 

Звісно, я не знаю що є мотивом Кирила Буданова щодо вступу на аспірантуру, які його життєві плани та що він хоче цим досягти. Зрештою, мені байдуже. Він достатньо ефективний керівник воєнної розвідки, ГУР регулярно робить фантастичні речі (наприклад, «вишки Бойка», які стали ключем для удару по Севастополю) — і мені все одно чим Буданов заповнює той вільний час що в нього лишається. Тим більше мені байдуже де живе його дружина, особливо якщо це будівля ГУР. 

І я відверто не розумію тих, хто в цьому почав шукати та «знайшов» негатив. 

Сумновідома та скандальна одеська блогерка видала дикий набір брєда, на який не можу не зреагувати. Бо, по-перше, його кинули в мені в коментарі й, по-друге, його, як завжди, підхопили однією сіткою/сектою. 

Тригернула і її відповідь комусь в коментарях, що, мовляв, попередження Буданова про повномасштабне вторгнення в  листопаді 2021-го нічого не варте, бо, мовляв, нормальні люди писали про це з 2010-го. 

Так, я про це писав і ще раніше за 2010. Але чи писала про це пані Казанжи? Дуже сумніваюся, що вона це робила в статусі прессекретаря «підрахуя» Ківалова, якраз в той момент, коли він фальсифікував вибори Президента у 2004. Дуже сумніваюся, до речі, що це розумів і Петро Порошенко, коли публічно хвалив Харківські угоди... 

Помилятися може кожен, хоча ціна помилки буває різною. І я навряд колись зможу зрозуміти Тараса Чорновола, який своєю присутністю в штабі Януковича та першій п'ятірці партії регіонів надав їм необхідної легітимності. Як не вважаю, що можна пробачити Харківські угоди чи легітимацію «підрахуя». Це — життєвий вибір, коли отримані гроші чи преференції за перебування на певній посаді назавжди перекреслюють можливість бути своєю у пристойному товаристві. Тим більше якщо і 2 травня в Одесі для цієї людини — не росія винна, не путін, а українці. Якщо ти пропонуєш «зшивати» патріотів і ватників за допомогою підтримки олігархів... 

Звісно, можна помилитися, як Порошенко, але потім, після 2014, послідовно робити правильні речі та прийти до закону про мову та Томоса. Але якщо твоя кар'єра після Ківалова — це підтримка як не скандального забудовника Ківана, так Труханова, Палиці й Коломойського — то сумнівів і не лишається. 

А ще громадянська позиція сьогодні в тому де твої родичі чоловічої статі. Якщо в пані Зої вони дійсно в Канаді, і чоловік, і зять — то про що ми взагалі говоримо? Моя принципова позиція незмінна — подібні втікачі мають бути позбавлені права вирішувати долю України в майбутньому. 

І щодо змісту сумнозвісного блогу — однозначно це не є реакцією на новину про аспірантуру, бо знайдені, прочитані та процитовані інтерв'ю Буданова, його заступника Усова і навіть його дружини. Тобто, обсяг виконаної роботи такий — що це дуже схоже на замовлення, а не на емоційну реакцію щодо новини. 

При цьому я твердо переконаний, що в країні дуже велика проблема з розумінням політики, відсутні ідеологічні партії, люди голосують за порожні обіцянки. І після перемоги нам будуть потрібні ті, хто зможе дати нову якість в політиці. Це я вам кажу як людина, що четвертий рік займається політичною освітою. І пані Зої не завадило повчитися, можливо і в Острозькій академії. 

Наостанок, якщо виникло питання, чому я трохи зачепив біографію пані Казанжи, то відповідь проста: її блог не є дискусією щодо вищої освіти, доцільності наукових звань для керівників державних органів чи ще якогось питання по суті. Вона розбирає особисте у керівника воєнної розвідки, хоча якраз його біографія порівняно з біографією пані Зої — кришталево чиста. І я б дуже хотів, щоб подібні громадські діячки припинили виконувати роль медіакілерів. Забагато щось останнім часом такого...