Незалежність країни – це не лише почуття, а й ресурси. Люди та їх почуття важливі. Патріотизм, націоналізм, в свобода в державі – основоположні цінності. Цінності, що наповнюють сенс нашого існування як держави, але кожна незалежність має і свою ціну. І вимірюється вона не лише у щоденних подвигах та жертвах. А й в спроможності забезпечувати всі свої потреби самостійно. Твердо стояти на ногах, мати можливості забезпечувати себе, допомагати друзям, мати сили дати здачі ворогам.

На жаль, війна або ж протистояння з Росією в України буде тривати довго. Поки з карти світу не зникне Росія або… а це вже дзузьки – Україна  була, є і буде. Щоб там не співала московська пропаганда. Війна нашої країни з моковією вже й так триває з перервами більше 1000 років. Ще з часів татаро-монгольської навали.

Наша держава молода, але українська національна державність має глибоке коріння. Ми багато в чому схожі з тим же Ізраїлем чи Південною Кореєю. Схожі, але не тотожні. Ми маємо таких же самовідданих громадян, спільну любов до країни та мрію її розбудовувати. Ми так само маємо потужного ворога під боком. Але у нас інша історія.  У Ізраїлі був тотальний Голокост, майже півстолітній рух до створення держави в землі обітованій, три кровопролитних війни з сусідами.  В Кореї – японська окупація, поділ країни навпіл, м'ясорубка корейської війни з комунізмом.

Українці на своїй землі теж пережили голодомори, дві кровопролитні війни, радянські репресії. Це правда, але весь той  час у нас не було власної країни. Ми були чиєюсь частиною, зоною окупації, під час якої агресори знищували та репресували наших найкращих громадян. Століттями ми не мали можливості вирішувати долю своєї країни самостійно. А тепер все по іншому – вже більше 30 років ми незалежна держава. Держава, які все ще триває своя війна за незалежність, судний день якої ще й не починався.

Зараз Україна — як Ізраїль в 1952 році, як Південна Корея в 1960 році. Молода країна, незалежність якої завжди ставитимуть під сумнів країни сусіди. А отже війна триватиме десятиліттями. Виснажлива війна. А війна, як відомо, діло дороге і затратне фінансово.

І тут діє лише одна парадигма – змінюйся або будеш знищений. Ставай сильнішим.

Запорукою успішного виживання і розквіту  таких країни «в постійному стані війни» є не тільки патріоти, які готові захищати її до останні краплі крові, а й сильна економіка. Коли для знищення ворога то й же Ізраїль сучасні кулі, технологічні «тавори», передові танки «Меркава», власне виробництво літаків F-16 та співучасть виробництві найсучасніших в світі винищувачів F-35, останнє слово протиракетної оборони «Залізний купол» і ще багато чого. Він не чекає дозволу на поставки зброї від інших країн, він має гроші, щоб виробляти її самостійно.  А ще у цих країнах один з найвищих в світі рівнів життя і добробуту громадян, тому кожен громадян без вагань розуміє навіщо йому захищати свою домівку і свою країні. Бо тут найкраще.

Сучасне озброєння, рівень життя – це речі, які коштують дуже недешево. І ні Ізраїлю, ні Кореї це не впало з неба.  До всіх економічних здобутків країни йшли десятиліттями економічних реформ. Працювали і розвивали власну економіку під прицілами танків та гармат сусідніх країни.  І евреї, і корейці розуміли і розуміють — F-35 (вартість одного понад 130 млн дол) самі себе не куплять. І країна не може постійно сподіватися на чиюсь прихильність, чекати фінансову та матеріальну допомогу інших.  

Якщо країна хоче бути незалежною мати можливості оборонятися вона повинна мати сильну економіку. Сильні і технологічні галузі економіки, бути лідером в передових технологіях.

 За рівнем ВВП на душу населення маленький Ізраїль на 31 місці в світі, Південна Корея — на 40, сусідня нам Польща на 68 місці,  Україна на… 144 місці. Якраз перед Папуа Новою Гвінеєю. (Росія, щоб ви розуміли на  73 місці). 

Стріймкий економічний ріст це не фантастика, це реальність.  15 років тому, поки ми спостерігали за падінням хороводами Януковоща і яйця, поляки створювали і розбудовували власні вільні економічні зони та індустріальні парки, з усіх сил затягували в країну іноземних інвесторів з ЄС та США, вкладали гроші міжнародних донорів в розбудову інфраструктури.

До прикладу у меблевій галузі Польща за останні 5 років виросла в рази і стала №2 в Європі за обсягом виробництва меблів. В Польщі шаленими темпами розвиваються меблеві кластери.  

Колись тому поляки не вилазили з заробіток, а сьогодні Польща активно розвивається і дає роботу кільком мільйонам українців.  Два роки тому Польща придбала 32 винищувача-бомбардувальника F-35A Lightning II вартістю 4,6 млрд доларів.  Бо має фінансові можливості бюджету викинути совіцькі МІГи на смітник і купити найсучасніше озброєння.  Це так до слова. Коли в тебе сильна економіка, забезпечені люди, до зубів озброєні найсучаснішим озброєнням збройні сили  - це ефективне щеплення для всіх агресорів навіть не думати про напад на твою країну.

Ізраїль є лідером у багатьох галузях економіки, а про Корею і говорити поготів.  Ці країни системно підтримують цілі галузі економіки, які є перспективними і пріоритетними, ці країни сприяють розвитку власних виробництв, що генерує мільйони робочих місць і находження до бюджету. Сильна економіка, фабрики і заводи не тільки дають можливість заробляти громадянам країни, а й наповнюють бюджет країни. Звідки і фінансується купівля і розробка найсучаснішого озброєння.

Питання розвитку економіки  для України зараз – питання національної безпеки. Без перебільшень. Щоб збільшити оборонне замовлення, щоб купувати і виробляти найсучаснішу зброю, щоб платити військовим достойну заробітну плату– треба гроші. І чим більше – тим краще. Тоді й громадяни були задоволенні життям в України і не хотіли в «тайожні союзи».

Іншого шляху  немає. Сильна економіка = національна безпека. Бо економічно сильна країна Ізраїль не чекає мовчки нападу, а її F-35 наносять превентивні удари по базах агресора. А потім не тещо допомоги не просить, а й дозволу в інших країни не питає.

І висновків тут не буде. Кожен зробить їх сам.

Це так. Для роздумів.