Лісопромисловий комплекс України сплатив 48,5 млрд грн до бюджету у 2025 році: чому це важливо і що з цим робити

Деревообробна, меблева галузь та лісове господарство рідко потрапляють у фокус економічних дискусій. Зазвичай увагу привертають IT, агросектор, металургія. Проте дослідження, оприлюднене Економічною платформою Wood Industry UA Федерації роботодавців України, показало, що лісопромисловий комплекс — один з найпотужніших донорів бюджету і один з найбільших роботодавців країни. І це — в умовах повномасштабної війни, без будь-якої цілеспрямованої державної стратегії підтримки.

Звідки ці дані

Дослідження «Стан лісопромислового комплексу України у 2025 році» базується виключно на офіційних даних, отриманих у відповідь на запити платформи Wood Industry UA до органів державної влади: Державної податкової служби (листи № 370/ЗПІ, № 398, № 402/ЗПІ, № 421/ЗПІ), Державної митної служби, Державної служби статистики та аналітичної системи YouControl Market. Жодних експертних оцінок «на око» — тільки верифіковані цифри.

Координатор дослідження — Юрій Дюг, керівник Економічної платформи Wood Industry UA Федерації роботодавців України. Результати було презентовано та обговорено 27 березня 2026 року під час онлайн круглого столу «Трансформація деревообробної і меблевої галузі. Реальний внесок виробників до бюджету України‑2025» за участі представників уряду, парламенту та бізнесу.

Три сектори — один комплекс

Лісопромисловий комплекс об'єднує три взаємопов'язані сектори: лісове господарство (КВЕД 02.xx), деревообробну промисловість (КВЕД 16.xx, 17.xx) та меблеву галузь (КВЕД 31.xx) разом із суміжними секторами — торгівлею, спеціалізованим будівництвом, ремонтом. Разом це 26 кодів економічної діяльності, які утворюють повний ланцюг створення вартості: від вирощування та заготівлі деревини через кілька ступенів переробки до виробництва кінцевої продукції та її реалізації.

За даними Держстату, станом на 01.01.2026 у деревообробно-меблевій галузі зареєстровано 74 604 суб'єкти господарювання — 34 627 юридичних осіб та 39 977 ФОП. Щоправда, за оцінками YouControl Market, активних з них лише 25 757.

48,5 млрд грн — зведений фіскальний внесок

Головна цифра дослідження: у 2025 році лісопромисловий комплекс сплатив до бюджету 48,5 млрд грн фіскальних платежів (податки + ЄСВ).

З них деревообробна і меблева галузь забезпечила 29,9 млрд грн: 24 млрд грн податків та 5,9 млрд грн єдиного соціального внеску. Найбільшу частку серед податків становить ПДВ — 7,7 млрд грн (33,4%), далі ПДФО — 6,1 млрд грн (26,3%), податок на прибуток — 4,6 млрд грн (19,8%) та військовий збір — 2,2 млрд грн (9,4%).

Лісове господарство додало ще 18,6 млрд грн: 16,4 млрд грн податків та 2,2 млрд грн ЄСВ. Причому порівняно з 2023 роком зростання склало 47,3%. Основний вклад забезпечив КВЕД 02.10 «Лісівництво» — 93,7% від загальної суми, що відображає діяльність АТ «Ліси України». Специфіка лісової галузі — значна частка прибутку державних підприємств (4,7 млрд грн, або 28,9%) та рентна плата за лісові ресурси (1,4 млрд грн).

Чистий фіскальний внесок комплексу — за вирахуванням бюджетного відшкодування ПДВ — становить 38,5 млрд грн.

19,9 млрд грн — податки, які фінансують армію

Дослідження виокремлює показник, який автори вважають найбільш коректним для оцінки реального фіскального ефекту: ЄСВ + ПДФО + військовий збір. Разом це 19,9 млрд грн за 141 тисячу працівників комплексу.

Чому саме ці платежі? По-перше, вони безпосередньо пов'язані із заробітною платою. По-друге, не мають міжгалузевого транзитного характеру — на відміну від ПДВ, який частково є одним і тим самим грошовим потоком на різних етапах ланцюга переробки. По-третє, саме ці кошти напряму фінансують оборону та соціальну сферу.

Деревообробна і меблева галузь сплатила 15,1 млрд грн зарплатних податків за 119 тисяч працівників. Лісове господарство — 4,8 млрд грн за 22 тисячі працівників. При цьому значна частина цих робочих місць — у сільських, гірських та прикордонних територіях Полісся, Карпат та Західної України, де підприємства лісопромислового комплексу часто є основним роботодавцем для місцевих громад.

2,68 млрд доларів — експорт, який тримає гривню

Окремий розділ дослідження присвячений експорту. За даними Державної митної служби, у 2025 році галузь експортувала продукції з деревини та меблів на 2,683 млрд доларів (3 716 тис. тонн).

Структура експорту — двополюсна. За вартістю лідирують лісопильна продукція та паливо — 957 млн доларів (35,7%) і меблі — 934 млн доларів (34,8%). Далі йдуть вироби з дерева — 408 млн доларів (15,2%), деревні плити (ДСП, MDF, OSB, фанера) — 318 млн доларів (11,8%) та збірні будівлі — 65 млн доларів (2,5%).

Принципово важлива деталь: 51,1% вартості експорту — це готова продукція з високою доданою вартістю. Мультиплікатор ціни становить 5,3x — тонна готових виробів та меблів коштує 1 622 долари проти 305 доларів за тонну сировини. Сукупний внесок меблевого сектору (меблі + плити, які є де-факто сировиною для меблевої галузі) — 1,252 млрд доларів, або 46,6% загального експорту.

Для воюючої країни ці 2,68 млрд доларів — це не просто торгова статистика, а критично важлива валютна виручка для підтримки платіжного балансу та стабільності національної валюти.

55% — торгівля, а не виробництво. І це проблема

Дослідження виявило структурний дисбаланс: 55,3% усіх зареєстрованих суб'єктів галузі — це торговельний сектор (41 289 суб'єктів). Виробничий сектор — деревообробка, целюлозно-паперова, меблева промисловість — налічує лише 29 884 суб'єкти (40,1%).

При цьому у лісистих регіонах — Житомирщині, Рівненщині, Закарпатті, Чернівеччині — частка ФОП сягає 65–70%, що вказує на переважання дрібного лісопильного виробництва. Загалом же по галузі з 74 604 зареєстрованих суб'єктів фактично активні лише 25–35 тисяч.

Цей дисбаланс — одна з ключових проблем, на яку вказують автори дослідження. Торгівля деревиною генерує значно меншу додану вартість, ніж переробка. Стратегічний пріоритет — скорочення частки простого трейдингу сировини на користь багатоступеневої переробки.

Каскадний підхід: чому Польща та Німеччина попереду

У дослідженні окремо обґрунтовано, чому важливо аналізувати повний ланцюг створення вартості — всі 26 КВЕДів від лісу до ремонту меблів.

Базою для стратегічного зростання має бути не лише збільшення обсягів заготівлі круглої деревини. Це і рециклінг — повторне використання деревних відходів виробництва, старих меблів, будівельних деревинних відходів, макулатури. Це і збільшення ступенів переробки напівфабрикатів — будівельної деревини та меблевої заготовки. Кожен додатковий ступінь переробки кратно збільшує вартість продукції, валютну виручку та податкові надходження.

Саме такий каскадний підхід є основоположним у стратегіях Німеччини (№2 у світі за обсягами деревообробного виробництва) та Польщі (№3 у світі). Вони побудували свої лісопромислові комплекси на принципі максимальної переробки та каскадного використання деревини. Україна, попри значний лісоресурсний потенціал, без аналогічного стратегічного підходу залишатиметься аутсайдером — і за обсягами виробництва, і за бюджетними надходженнями.

Реальні кейси трансформації

Під час круглого столу 27 березня було представлено два кейси підприємств, які вже працюють за принципом максимальної доданої вартості. Йосиф Павлик розповів про досвід роботизованої меблевої фабрики Pavlyk TM, а Тарас Демкура — про виробництво каркасних будинків DudMall. Обидва приклади демонструють, що перехід від сировинної моделі до глибокої переробки — це не теорія, а реальна практика українських підприємців.

В обговоренні також взяли участь Юлія Гончарова, заступниця генерального директора Федерації роботодавців України, Руслан Крикун, начальник відділу використання лісових ресурсів та технічної політики Держлісагентства, та Олександр Ковальчук, народний депутат, заступник голови комітету Верховної Ради.

Що далі

Лісопромисловий комплекс — це 48,5 млрд грн до бюджету, 2,68 млрд доларів експорту, 141 тисяча робочих місць, стратегічна зайнятість у десятках регіонів. І все це — без цілісної державної стратегії розвитку. Лісове господарство, деревообробка і меблева галузь досі існують як окремі «острови», хоча мають працювати як єдиний ланцюг створення вартості.

Дослідження Wood Industry UA — це перша спроба подивитися на весь комплекс як на цілісну систему і показати, що саме він дає бюджету, економіці та людям. Наступний крок — сформувати на основі цих даних стратегію розвитку, яка стимулюватиме збільшення доданої вартості по всьому каскадному ланцюгу: від заготівлі деревини до виробництва меблів, будівельних конструкцій та повторної переробки деревинної продукції.

Повна презентація дослідження «Стан лісопромислового комплексу України у 2025 році» — нижче.