У той час, колиєвропейські країни більш гнучко реагують на цінові коливання ринку, український ринок деревини — в стагнації. Більше половини вітчизняних переробних підприємств стоїть, а в тих, хто ще купує, лісники просять авансові платежі для закриття касових розривів. Обсяги непроданої деревини зростають в геометричній прогресії, сировина псується на складах просто неба. Причина стагнації одна — неринково висока ціна на деревину. Детальніше — читайте в огляді від Wood Industry UA.
Падіння на падінні
Якщо в 2022 році російська агресія була головним фактором, що спричинив зупинку вітчизняних підприємств, то в 2023 році ситуація ускладникласть ще й відсутністю ефективного регулювання ринку деревини в частині механізму зниження стартоврий цін.
Деревообробні та меблеві підприємства продовжують працювати, давати роботу майже 300 тисячам українців, підтримувати Збройні Сили України, сплачувати податки. Але з високими цінами на деревину – переробка стає глибоко збитковою, а бізнес балансує на межі закриття.
Адже світові ринки деревини, меблів увійшли в черговий етап зниження. Навіть успішні поляки і німці краще сплатять штрафи, ніж переплатять за деревину. І всі, хто не знижує ціну на готову продукцію, вилітає з ринку, залишившись без замовлень. Міжнародні меблеві рітейлери (IKEA, JUSK та інші) поважають Україну. Але жодна повага не змусить їх купувати меблі в українських компаній дорожче, ніж у польських. Такі жорстокі закони економіки. Якщо їх і надалі ігнорувати, то з міжнародного ринку вилітатимуть не тільки українські компанії, а й країна в цілому.
Дорогий український шлях
У перші два квартали 2023 року стартові ціни на українську деревину залишалися стабільно високими. Попри складну економічну ситуацію, переробники купували деревину, з'їдаючи власні резерви. Але вони вичерпалися. І переробники почали зупиняти виробництво. Тому вже в третьому кварталі обсяги непроданої на біржових торгах деревини почали вимірюватися сотнями тисяч кубічних метрів.
Це й стало в липні 2023 року причиною діалогу переробників (деревообробників і меблевиків) та заготівельників деревини (лісівників). В дискусії стало зрозуміло: якщо заготівельники не знизять ціну, то переробники і далі не зможуть її купувати.
Попри те, що немає жодних затверджених законом правил встановлення стартової ціни та організації продажу деревини, механізм зниження цін шукали довго. І знайшли — це так звані голландські аукціони на зниження стартової ціни. Їх лісівники мали б проводити після невдалих квартальних аукціонів. Впровадити цей механізм швидко не було проблемою. Адже зараз правила продажу деревини регулюються лише внутрішніми документами продавців і організаторів аукціонних торгів.
Летючий голландець
Минуло майже два місяці. Оголошено торги четвертого кварталу 2023 року. Як же в середньому змінились ціни на деревину?
Основна найцінніша сировина — лісоматеріали круглі — якщо й подешевшала, то не значно за окремими позиціями. Голландські аукціони з пониженням ціни до 10 відсотків застосовувались продавцями, але не часто, щоб не допустити значного падіння цін. В підсумку ділова активність виробників пиловнику залишилась на тому ж рівні. Бо в даній ситуації простій виробництво генерує менше збитків, ніж переробна діяльність.
Ціни на дров'яну деревину переважно залишились на попередньому рівні, а в деяких західних областях навіть трішки здорожчала. Така ситуація спостерігається навіть у тих філіях ДП «Ліси України», де непроданими лежать квартальні запаси деревини. Так, немає охочих купувати та вивозити деревину з Чернігівської та Сумської областей. Натомість у лісників з'явилася віра в експорт. Саме віра, тому що незрозуміло, чим такі сподівання обґрунтовані. Тим часом ключові українські виробники плитних матеріалів, які мають тисячі працівників, — у простої.
Ціни на фанерну сировину продемонстрували падіння внаслідок голландських аукціонів. Воно й не дивно, адже в другому кварталі ціна на вільху та березу зросла до космічних значень — в 6-7 тисяч за куб. І купувати її далі за такими цінами фанерники не могли. Тому зупинили конвеєр. Але й лежати на лісових складах сировина не могла — швидко псується. Тому продавці таки «увімкнули» пониження, вийшовши на ціну, трішки більше 4 тисяч гривень за куб. Фанерники кажуть, що це теж дорого, але купують — треба працювати хоч якось.
Де-факто зараз голландський аукціон — як відомий корабель «Летючий голландець»: ніби й існує, але бачили його не всі. І не всім це допомогло.
Замість висновків
На жаль, із невідомих причин голландські аукціони застосовуються продавцями деревини недостатньо. Чи діяв тут принцип «пробуємо продати менше за вищою ціною» — теж не відомо. Відомо одне — такі дії логічно не змогли призвести до активізації торгів.
Невдалими обіцяють бути не тільки аукціони третього кварталу, а й четвертого. В підсумку обсяги проданої деревини за різними товарними позиціями можуть сягнути безпрецедентних 1 000 000 кубічних метрів і більше. В часи, коли річна заготівля деревини і так зменшена у половину, це дуже багато. Ця деревина просто гнитиме на складах і, як наслідок, невпинно втрачатиме цінність.
Це важливо, адже більшість доходів лісівники отримують саме від продажу деревини. Менше проданої деревини — менше доходів. У той же час основні статті видатків — фонд заробітної плати та інші - не зменшується. Їх треба фінансувати. Скільки грошей не бери в кредит від переробників в якості передоплати за деревину, борги доведеться повертати. А фінансовий баланс нового підприємства треба буде зводити вже в січні.
Таким чином ситуація з реалізацією деревини без зниження цін нагадує цугцванг - коли кожен наступний крок погіршує позиції як лісівників, так і переробників. Тож новий 2024 рік і ті, й інші можуть зустріти без грошей та з зупиненою економічною діяльністю. А державний бюджет України може недоотримати більше 10 мільярдів гривень податків, які дуже потрібні для фінансування Сил Оборони України.
Що робити?
Варто частіше і ефективніше застосовувати механізм голландського аукціону - для зниження ціни на деревину до ринкового рівня. Це дасть змогу запустити внутрішню переробку та виробництво меблів, суттєво збільшити експорт продукції з високою доданою вартістю.
PS. Віра в значний потенціал експорту необробленої деревини розіб'ється об жорстку реальність. Окремого деревинного коридору, за прикладом зернового, не буде. І для цього не потрібні російські кораблі чи ракети. ООН не переживатиме за українські колоди. Вони нікого не нагодують в Європі в часи, коли поляки і німці свою деревину не мають куди дівати. А ось українці залишаться без шматка хліба. Але про це — скоро в новому блозі.
