Тривалий час в українській лісовій деревообробній галузі заплющують очі на цілий сектор напівлегального або нелегального продажу паливної деревини. Сектор, який давно перетворився на чорну діру крадіжок та контрабанди. Обсяги обігу щепи, тирси, деревного вугілля хоч і вражають, але не мають жодної адекватної статистики. Через це економіка України втрачає мільярди гривень.

Чотири роки у лісовій галузі тривають реформи: в країні нарешті запроваджений електронний облік деревини, електронні лісорубні квитки та ТТН. Але все це стосується лише лісоматеріалів круглих. Бирки зі штрихкодами, контроль логістики – тільки на колодах.

Хочеш маніпулювати – пересортовуй ділову деревину під бирки дров, перемелюй її в щепу, випалюй у бочках вугілля – і тобі нічого не буде! Бо адекватної системи контролю за обігом цієї паливної сировини немає. А щоб знайти підприємства, які займаються таким видом діяльності, треба добряче поблукати по лісових нетрях.

Це не меблі і будівельні матеріали, які можна контролювати на складах, фабриках та магазинах. Щепу і вугілля перевіз, спалив у котлах або з лівими документами вивіз на заводи в Румунію.

Реальні обсяги такого тіньового ринку вражають.

 

Щепа і вугілля = нелегальні рубки + контрабанда

Підприємці, які займаються такою діяльністю, будуть із образами і матюками в коментарях писати, що це неправда. Але …

У той час, як легальні підприємства купують дров'яну деревину на біржових торгах, транспортують на заводи і там дроблять на щепу та тирсу, в нелегальних бізнесменів все не так. Дробарки там стоять прямо в лісі, на напівлегальних пилорамах у віддалених селах, де не їздить поліція. Здобув деревину – одразу перемолов на щепу, поколов на колоті дрова, намалював документи – і поліція не підкопається. Ну бо не будуть же вони робити молекулярний аналіз, щоб з'ясувати, де саме взялась ця щепа. І вези собі спокійно на котельню чи в Румунію на завод. Сертифікати походження такої деревини – ніхто не вимагає.

З деревним вугіллям все ще простіше. Бочки для його випалювання стоять просто в лісі. Законно? В лісистих регіонах такого «бізнесу» – сотні. От тільки є невелика нестиковка. Не секрет, що найбільші обсяги такого вугілля продаються в країнах ЄС. Як же воно туди потрапляє?

Цікаво, якби правоохоронні органи провели перевірку таких виробників, зіставили обсяги легально придбаної деревини, обрахували з коефіцієнтом перероблення обсяги експортованого вугілля... Як думаєте, цифри зійшлися б?

 

Контрабанда під виглядом дров

Окремим видом «мистецтва» є «пересортиця». Простими словами, коли хорошу цінну круглу деревину записують як дрова. Потім отримують документи на експорт дров – і везуть продавати в 5-10 разів дорожче в ЄС. Бо експорт необробленого ділового кругляка заборонений, а дров – ні. І їдуть елітні дрова на експорт ешелонами. Особливо з так званих комунальних лісгоспів АПК. А воююча країна втрачає гроші.

 

Лікування – тотальний облік

Небажання помічати проблему вже зробило її масштаб критичним. Як це виправляти? Перший і суттєвий крок – тотальний облік, відстежування ланцюжків походження щепи, колотих дров, деревного вугілля. Не тільки по партіях, а й по об'єму і вазі. З обов'язковими сертифікатами походження. Електронний облік для всіх без винятку. Тим більше, що робити це й так вимагає новий європейський регламент EUDR.

Чи буде спротив? Ще й який! Бо хто захоче втрачати такі обсяги шалених заробітків, за які можна купувати правоохоронців та політиків? Ніхто. І ті, хто на цьому «пригодувався», теж будуть кричати з парламентських трибун про «знищення бізнесу» та «геноцид населення». От побачите!

Репетицію цього ми вже бачили під час обговорення закону про штрафи за нелегальну заготівлю, перевезення та зберігання дров. Чому ж так легко «збунтувався народ»? Бо люди зрозуміють, що більшість дров, які вони купували, – без документів. Чому так? Бо послуги з продажу та доставки дров часто пропонують не лісгоспи, а невідомі прокладки... І де ж на ці «ліві» дрова мають взятися документи?

Але українському населенню дрова продають не самі успішні ділки, спритніші торгують з населенням європейським. Бо там прибутки більші в 10 разів. А дрова після перетину кордону магічним чином стають румунськими, угорськими, польськими, німецькими...

 

А що в світі?

Натомість уся Європа взяла чіткий курс на скорочення викидів вуглецю в атмосферу, особливо в результаті спалювання деревини. Європейці впроваджують масштабну політику, яка чітко каже: з деревини потрібно робити меблі, будувати будинки, багаторазово її повторно переробляти. Але аж ніяк не спалювати. Бо це генерація викидів в атмосферу, а будинки і меблі – скорочення, поглинання та утримання вуглецю.

Ці пріоритети має імплементувати Україна, яка розпочала процес вступу в Євросоюз. Тим більше, що в такому корупційному секторі економіки давно пора почати наводити лад.