Феномен Зе, на мою думку, полягає в тому, що це віртуальний політик, такий собі медійний образ, який, наче у комп'ютерній грі, кожен може наповнити бажаним змістом. Звісно, що створений за власними лекалами ідеал, завжди виглядатиме привабливіше за реальних політиків. Тож цілком природно, що з розвитком ІТ-технологій «віртуалізація» політичного життя лише посилюватиметься. І це об'єктивний процес, подобається нам чи ні. Щоправда, існує загроза, що такі «віртуальні політики» будуть використовуватися як інструменти відкривання «вікон Овертона» заради «вживлення» у свідомість пересічного «піпла» образу орвеллівського Старшого Брата. 
