Якось мляво та тихо громадськість України реагує на колаборацію із російським «Газпромом» львівського нафтогазового олігарха Козицького тайого партнера, чеського олігарха Комарека. Ні анафеми від церкви, ні кримінальної справи від правоохоронців, ні протестів патріотичної молоді. А Козицькому тільки це і треба. Спокійно розширює свій газовий вплив на найбільш газоносні території України на Полтавщині.

Ні, безумовно, медіа більш-менш активно звернули увагу на таке неподобство,як «слід Газпрому» у біографії галичанина Козицького. Але, схоже, що для влади «это другое», і бізнес олігарха продовжує зростати. Сам Зиновій Козицький залишається впливовим галицьким і навіть уже всеукраїнським бізнесменом. А його син підпирає бізнес батька за рахунок контролю за владоюЛьвівщини.

Звичайно, Козицький не такий наївний, щоб самостійно влізти в обійми до «Газпрому». Але для цього у Козицького є багаторічний партнер із Чехії Карел Комарек, який взяв на себе місію під час війни із Росією розробляти та розвідувати українські родовища газу на Полтавщині у партнерстві з родиноюголови Львівської ОВА Козицького. У ТОВ «Горизонти„, яка займаєтьсяпідготовчими роботами для розвідувального буріння на родовищах газу у Полтавській області, 20% належить Козицьким, а 80% — Комареку.

Безумовно, що свій вибір на користь Росії, «Газпрому», спільних із росіянами енергопроектів Комарек зробив давно. Найвідоміше – підземне сховище газу у Чехії і компанія Moravia Gas Storage. Тому можна лише зі сміхом почитувати офіційні заяви компанії Комарека MND, що вони не мають нічого спільного з росіянами, білі та пухнасті. Одразу видно, розрахунок на «порядних» галичан, які не відхрестяться від свого «галицького хлопа» Козицького та будуть далі вірити у байки про спільні чесько-українські інвестиції у газовидобуток.

А свіжі віднайдені докази, що Комарек продовжує володіти нафтовим терміналом «Самара» в Росії, який він нібито продав невідомо кому у 2022 році, то це взагалі не лізе ні в які ворота. Бо якщо це таки так, то в Україні через Козицького-Комарека прослідковується пряме партнерство із російським бізнесом.

Але все-таки – питання залишається. Чому Козицький вирішив залишитися аждо 2024 року у партнерських відносинах із Комареком? Адже можна було технічно давно вийти на умовні «Кайманові острови», де сліди зв'язку «Газпрому», Козицького і Комарека потонули б у пісках білосніжних пляжів. Проте щось таки тримає Козицького біля Росії.

Але що я все про Комарека, «Газпром» і Росію. Логічно, що такі слова викликають ажіотаж, скандали і розбірки. Але про мутні кінці Козицького із «Газпромом» і чехом Комареком можна було би забути через місяць-другий, якби не фінансові та економічні успіхи бізнесу Козицького тут, в Україні.

Зрозуміло, що Козицькі мають міцний «дах». Бо інакше за зв'язки із власниками терміналу Комарека, який забезпечував у 2018 р. «ЛДНР» нафтопродуктами, можна було би вже давно «склеїти ласти». В СБУ, до речі, тоді прямо писали про цей термінал.

Але якщо у межах України Козицькі мають просто гарний «дах„, то на Львівщині вони – «царі і боги», місцеві князьки, нащадки короля Данила, які підім'яли під себе всю державну систему в регіоні.

Нагадаю, що НАБУ розслідує, як Львівська ОВА за 23 млн грн бюджетних коштів побудувала дорогу, яка веде не до лікарні чи ще якого важливого об'єкта,а, увага, до приватного відпочинкового комплексу, який наполовину належить батькові голови Львівської ОВА – Зиновію Козицькому.

У середньовіччі таких би назвали феодалами. Формування бізнесу Козицького постійно супроводжувалось «випадковими» історіями, коли то один, то інший чиновник отримував від бізнесмена «подарунок» у вигляді часток то сонячних електростанцій, то інших енергооб'єктів. «Свій до свого по своє».

Безпосередньо для бізнесу Козицького це дає реальний результат – його родинна група компаній виграє переважну більшість тендерів для державних компаній «Укрнафта» та «Укргазвидобування», а також контролює ключові нафтогазові родовища в області. Як на цьому фоні виглядають партнерські гроші Комарека і «Газпрому» — у цьому можна вбачати корупцію і державну зраду.

Серед компаній Козицьких в тендерах для державних компаній найбільш активною є «Бурова компанія Горизонти». З 2017 року компанія перемогла в 13 тендерах на загальну суму понад 7 млрд. грн.

Проте державна зрада і корупція – це високі матерії. А є поточні, рутинні зловживання компаній Козицького. Вседозволеність породжує зневажливе ставлення до правил і законів. Це проявилось у проведенні робіт для «Укрнафти» щодо тендерну на закупівлю за предметом «спорудження свердловин №23 Верхньомасловецького родовища (під ключ), з очікуваною вартістю 190 млн. грн за одним лотом„.

Виявилось, що фірма Козицького «Бурова компанія Горизонти„ у порушення договірних відносин та правил безпеки на об'єктах з підвищеним рівнем небезпеки розпочала роботи раніше, ніж був укладений офіційний договір.

Згідно з тендерними умовами, датою початку робіт (підготовка майданчика) вважається дата отримання авансового платежу від замовника. Укладений договір Козицького з «Укрнафтою» був опублікований 29 липня о 17:30. Хоча роботи з підготовки майданчика, облаштування під'їзної дороги було розпочато 22 липня. Як каже бізнес-приказка, поспішиш – прокурорів насмішиш.

Виникає питання: на якій підставі передано землю для початку робіт? Адже договір укладено на 7 календарних діб пізніше. Видно, так сильно хотілось грошей, що наплювали на всі правила.

Тепер компанії Козицького переносять «передовий» досвід на Полтавщину, де спільно із другом «Газпрому„ ведуть розвідку та охорону цих дій від селян силами близько 200 кремезних чоловіків призовного віку і планують буріннясвердловин. А правоохоронні органи впритул не помічають відпрацьовані десятиліттями галицькі схеми корупції.