Ну, от, учора хтось підпалив траву і через сильний вітер вогонь перекинувся на ліс. Загорівся Голосіївський парк.
І страждають від необдуманих дій людини не тільки ліс та рослинність, а й тварини.
Обгорілий бобер прийшов до людей. Із випаленими очима. І на очах рятувальників помер…
Не можу второпати, що у головах людей, які палять траву?
Для чого? Навіщо? Щоби що?
Ну, бляха, ця трава їсти просить, чи вона негативно на щось впливає?
Зараз підпал трави не має «підґрунтя», яким раніше виправдовували цю безвідповідальну діяльність.
Раніше виправданням палити траву було — щоб стара не заважала і росла нова. Бо раніше клімат був інакшим!
Траву підпалювали після глибокого снігу, який на довгий термні вкривав усе довкола. І вважалося, що трава під цим снігом не давала можливості проростати новій — її треба прибрати.
Зараз же — ґрунт сухий! Вологість повітря не більше 20%, Дощі стали рідкістю. Зими у більшості своїй теплі й без снігу.
Фактично, це те саме, що відбувається з лісовими пожежами на Півдні Європи. Чому з'являються пожежі в Греції, Португалії? Бо хтось підпалив траву. Так, не завжди, але рукотворний підпал людиною — основна причина всіх пожеж.
Раніше було виправдання, що в нас такого не може бути, бо в нас падають дощі. Уже не падають. Давно не падають. Немає опадів у необхідній кількості.
Будете в селі, подивіться на рівень води в криниці. Криниці висохають. Водойми висохають. Рівень води в річках, ставках, озерах падає і не відновлюється.
Ми стали свідками грандіозних змін клімату. Уже не можна сказати, що за кілька тижнів чи місяців буде дощ. Не просто помаросить, а пройде добротний ливень на кілька годин, чи затяжний дощ на кілька днів.
Люди повинні зрозуміти, що планета змінюється. Люди повинні второпати, що дощ у п'ятницю не означає, що в суботу треба палити траву.
Тим більше, на Київщині та інших областях, які постраждали від катастрофи на ЧАЕС — підпал трави призводить до збільшення радіаційного тла. Та радіація нікуди не поділася!
Планета вже не та, що була 10, 20 чи 30 років тому. Багато традиційної діяльності втратила свою актуальність і доцільність. Але ж багато людей цього не розуміє і продовжує жити в світі консервативних традицій та звичаїв — «Дід палив траву і я палити буду».
