Бубочка з пихатим виразом на пиці і задишкою, у своєму відосіку, доповідає, що він вже готовий, майже готовий, до розчавити хуйло на Нормандійській зустрічі. Але треба ще трішки попрацювати, каже Бубочка.
Мабуть треба, бо ж то є дуже складне завдання — побиття дракона. Але ж ми усі віримо, що наш герой Бубочка на білій кобилі ровері, як той Георгій, що святий, насадить дракона на свій спис булаву і все буде добре. Тим більш, що готують його до битви такі видатні дипломати як пан Єрмак, а за спиною у Бубочки стоїть 73% 52% довбнів, що йому ще вірять.
А от я маю дуже великий інтЕрес до пана Бубочки та пана Єрмака, чи розглядають вони такий сценарій, що хуйло привезе із собою до того Парижу, тих двох блазнів, яких називають лідерами лугандону і разом із Макроном і старою хвойдою Меркель, посадят Бубочку навпроти цих хлопців, покладуть перед ними папірець, на якому буде написано «мир» та ще й «дружба, жвачка» і під щільним своїм наглядом змусять підписати. Там ще буде купа вимог і забов'язань до Бубочки, та то вже таке.
Ви вважаєте, що такого не може бути?
Що Бубочка не такий дурний і що він таке ніколи не підпише?
А тоді скажіть мені, навіщо його зробили президентом?
Чи ви досі вважаєте, що то він сам такий геній?
Блажен, кто верует, тепло ему на свете!
Мені сумно.
Сумно, що ми так нічого і не зрозуміли...
