Єдине про що я розмірковую, то те, чому ми нездатні стати нацією. Країна агонізує. І це наша провина, ми самі це зробили. Але не це є найстрашніше. Найстрашніше — що в нас немає бажання мати свою країну. Зовсім немає.
Прочитав промову пана Рейгана. Надихає. Дійсно надихає, може й вам допоможе.
Рональд Рейган — промова 1964р.
Давайте говорити прямо. Немає жодної суперечки стосовно вибору між миром та війною. Але є тільки один гарантований шлях, яким ви можете отримати мир, причому отримати його вже наступної секунди: це капітуляція. Справді, будь-який інший обраний нами шлях окрім цього, містить ризик. Але кожен урок історії говорить нам про те, що ще більший ризик полягає в спробах умиротворення. І це химера, якій наші доброчинні ліберали відмовляються подивитись в обличчя — що їхня політика компромісу то є спроба умиротворення. І вона не пропонує вибору між миром і війною, а лише вибір між боротьбою і капітуляцією. І якщо ми будемо продовжувати іти на компроміси, продовжувати здавати позиції і відступати, врешті-решт нам доведеться зітнутися з остаточною вимогою, з ультиматумом. І що тоді? Коли Микита Хрущов сказав своїм людям, що знає, якою буде наша відповідь, він повідомив їм, що ми відступимо під тиском холодної війни. І що одного дня, коли настане час виставити нам остаточний ультиматум, наша капітуляція буде добровільною, оскільки до цього часу ми будемо ослаблені зсередини духовно, морально та економічно. Він вірить у це, оскільки з нашої сторони він чує голоси, які благають миру будь-якою ціною, або «краще червоний, ніж мертвий» [гасло часів холодної війни. прим.перекл.]. Чи, як сказав один із коментаторів, він краще житиме на колінах, ніж помиратиме стоячи. І в цьому лежить шлях до війни, тому що ці голоси не говорять на користь решти нас. Ви і я це знаємо і не віримо, що життя таке дороге і мир такий солодкий, щоб купувати його ціною ланцюгів і рабства. Якщо в житті нічого не варте, щоб за нього вмирати, то коли це почалося? Перед обличчям сьогоднішнього ворога? Чи ще Мойсей повинен був сказати дітям Ізраїлю щоб жили в рабстві під фараонами? Чи повинен був Христос відмовився від хреста? Чи повинні були патріоти на Мосту Конкорд кинути зброю і відмовитися зробити «постріл, який почули в усьому світі»? Мученики історії не були дурнями, і наші шановані загиблі, які віддали життя, щоб зупинити наступ нацистів, не вмерли даремно. Де тоді дорога до миру? Що ж, відповідь врешті решт проста. Вам і мені потрібно мати мужність сказати нашим ворогам: Є ціна, яку ми не будемо платити. І є межа, яку вони не мають перейти. Ми готові зустріти нашу долю. І або ми збережемо для своїх дітей цю останню найкращу надію людини на Землі. Або ми приречемо ворогів зробити їх останній крок в тисячоліття темряви. Посилання на оригінал промови: |
