Попадання в парламент масажистів, нянь, покоївок і т.д. не нова для України подія. Дуже зручно — людина робить, що сказали без зайвих запитань. І тут чим нижчий рівень освіти, тим краще. В ідеалі особа має бути геть неписьменною.
Слуга народу вдосконалив і зробив цю технологію масованою і вперше в українській історії (а може і в світовій) завів в парламент половину депутатського корпусу з таких персонажів.
Підстав для хвилювання більш ніж досить, але, ІМХО, не через освітній рівень. Коли чую зойки і бачу хапання за голову — «Айайайай!! 160 людей без освіти і 100 безробітніх!! Ото вони нам накерують!! Шобудешобуде!!?», то намагаюсь заспокоїти:
СПАКУХА! НІЧИМ ВОНИ КЕРУВАТИ НЕ БУДУТЬ І НІХТО ЇМ НЕ ДОЗВОЛИТЬ ПИСАТИ НІЯКИХ ЗАКОНІВ.
Іще чого!? Для цього є інші люди. А їхня справа на кнопку тиснути і не переплутати «за» і «проти».
Найняті Слугою високопрофесійні викладачі гарвардських курсів оповідають, що сім днів це зовсім не мало, бувають і коротші курси, етс. Все це маніпуляції і, я не побоюся цього слова, повна херня.
Так, курси і тренінги бувають і коротші, але підвищення кваліфікації потребує її наявність взагалі. При чому, хоча би приблизно рівну серед слухачів. В цьому мають бути зацікавлені і викладачі і учасники. Бо якщо комусь треба починати навчання з таблиці множення, то провал гарантований, команда завжди рівняється на слабшого.
Бригада модних тренерів залучена з іншою метою — виключно для медіаприкриття. І вони це знають, тому і верзуть різні нісенітниці. Обговорювати їхні слайди, чи бла-бла немає ніякого сенсу.
З зе-депутатами працюють зовсім інші коучі і з зовсім іншою метою — треба пройти хоч би таке-сяке бойове злагодження. Відпрацьовуються дії, які можуть виконувати навіть найтупіші учасники.
- Новоспечені члени віртуальної партії мають побачити одне одного і впізнавати при потребі, щоби не плутатись де чужі, а де свої.
- Провести структуризацію. Знайти здатних розуміти хоча би найпримітивніші команди. З них призначити десятників, які доводитимуть ті команди до решти і слідкуватимуть/відповідатимуть за виконання.
- Знайти тих хто може зв'язати хоч кілька слів (бажано без матюків і фєні) і дозволити їм спілкування з пресою. Визначити в яких межах. Що можна говорити, що ні.
Решті несанкціановане спілкування з журлядями суворо заборонити. У випадку, якщо притиснуть, відповідати: «Я не копенгаген в цьому питанні, читайте партійну пресу, зараз покличу старшого він відповість.»
- НАЙГОЛОВНІШЕ. Відпрацювати процес голосування.
Виробити умовні рефлекси: виконуєш команду без помилок — отримуєш шматочок цукру, помиляєшся — отримуєш копняка.
Можна запропонувати програму «Фракція в смартфоні» і керувати процесом онлайн. Коли треба давити «за» — на екрані з'являється зелена пляма, «проти» — червона, «утримався» — жовта, не голосую — хрестик. Результати виводити на екран кожного десятника для оперативної роздачі копняків. Перевірити, може раптом хто дальтонік.
- Довести до відома кожного і переконатися, що дійшло, про те, як може бути мучітєльно больно у випадку свідомого голосування врозріз з фракцією і всякої іншої леще-наємовщини.
Пояснити, які ще є способи виходу із фракції, окрім вперед ногами.
Такий тренінг цілком посильно провести за сім днів. А гарвардокурсні викладачі створюватимуть позитивну картинку для ТБ.
Перед початком роботи Ради зробити перевірку, чи раптом хтось чогось не забув.
