Юрій Білінський, Новий Шлях – Українські Вісті.

Очікувалось, що земельна реформа, яка обговорюється в Україні вже більше 20 років, буде проведена у минулому році. Але реформа не відбулась і Верховна Рада знову продовжила мораторій на продаж сільськогосподарських земель, цього разу до 2019 року. Новий Шлях – Українські Вісті поцікавились думкою Олексія Харсуна, виконавчого директора кооперативу «Зерновий» з Дніпропетровської області, щодо перспектив відкриття ринку землі, а також майбутнього малих і середніх фермерів, які складають основу аграрної галузі у більшості країн, зокрема у Канаді.

НШ-УВ: У попередні роки часто говорилось про складні фінансові умови роботи малих і середніх фермерів. Що змінилось в цьому плані цього року?

Олексій Харсун: Є така сентенція, що фермер повністю знаходиться у владі ринку, а влади над природою в нього немає взагалі. Минулий рік в цьому плані був дуже непростий, заморозки навесні, потім посушливе літо, через зниження врожайності фермери недобрали досить велику суму грошей. Водночас ціни на продукцію були досить високі, а через це відбулась інфляція витрат: сильно подорожчали мінеральні добрива, пальне, збільшилась заробітна плата. У цьому році очікується збільшення цін на перевезення зернових, логістика подорожчає десь на 25%. Якщо раніше домовитися із поліцейськими за перевищення ваги зерновозів коштувало 500 грн., то тепер 2500 грн. і шанс 50/50, що не домовишся. А штрафи за це дуже серйозні – можна заплатити більше 10 тисяч євро за одну машину.

НШ-УВ: Чи стало краще у фермерів з джерелами фінансування?

Олексій Харсун: Раніше фермери не платили ПДВ і це залишало у них до 20 млрд. грн. на рік. Тепер вони платять ПДВ, а всі програми дотацій, які нам обіцяють, це десь лише 6 млрд. грн. на рік. Основна проблема навіть не те, що сума стала меншою, а те, як ці кошти розподіляються. Наприклад, в 2017 році на здешевлення кредитів були використано 295 млн. грн., але ці кошти отримали лише 626 агропідприємств.

НШ-УВ: Багато фермерів раніше скаржились, що для реєстрації фермерів як платників ПДВ чинились перепони. Що змінилось?

Олексій Харсун: Зараз з цим трохи простіше – зараз усі фермери читають податковий кодекс, народ став відстоювать свої права. Але податківці пішли іншим шляхом – блокують податкові накладні. Таким чином фермери не можуть скористатися наявним податковим кредитом і змушені додатково витрачать обігові кошти, це серйозні втрати. Хоча загалом ПДВ робить для багатьох хорошу річ – люди починають виходить з тіні, напрацьовують кредитну історію.

НШ-УВ: Чи стало легше з банківським кредитуванням?

Олексій Харсун: Якщо ставка рефінансування НБУ – 17% річних, то банкам взагалі не треба фінансувать реальний сектор. Вони можуть працювать на міжбанку і отримувать своїх 17% річних, а на коротких термінах – і 50% річних, ще й ризику буде менше. Я недавно прораховував один бізнес-план, то два роки тобі треба десь знаходить гроші, щоби перекривать від'ємний грошовий потік. Щоправда, є українська техніка, по якій держава компенсує 25% вартості. Є ще інші державні програми, наприклад компенсація витрат на дорадництво, але вони дуже малі у масштабі України. Втім, поки що запас міцності українського села ще досить значний, хто хоче працювать в агробізнесі, той працюватиме.

НШ-УВ: Чи будуть кошти у малих та середніх фермерів для збільшення банку землі, коли відкриється ринок землі?

Повний текст за посиланням: https://www.newpathway.ca/shcho-stanetsia-z-ukrain...