Новий Шлях.

Проект Підтримки Протезування в Україні за два роки існування провів 2 місії з протезування в Україні, надав і встановив протези 16 укранцям, провів безліч медичних консультацій, і вперше в Україні застосував міоелектричну руку, яку зараз там можуть встановлювати вже 7 протезистів. Чи не найбільше досягнення проекту – навчання українських лікарів західним стандартам протезування і введення в Україну кількох західних виробників протезів, що знищило монополію одної компанії, яка існувала довгі роки. Тепер українці, які потребують найсучаснішого протезування, можуть отримати його вдома, втричі дешевше порівняно з протезуванням закордоном. Тепер цей проект Канадсько-українського міжнародного фонду підтримки (CUIA Fund) планує зайнятись навчанням українських протезистів встановленню протезів, які дозволяють займатись спортом та іншою діяльністю. Влітку цього року волонтери Проекту відвідають Дніпро і зокрема планують надати спортивні протези п'ятьом українцям – учасникам Ігор Нескорених (Invictus Games), які пройдуть у Торонто у вересні.

Саме на такі цілі CUIA Fund збирав кошти під час бенкету «Шана Відвазі: Політика і Журналістика», який пройшов 29 квітня у Культурному центрі Св. Володимира, що у Оквілі. Бенкет, який зібрав 11,001.90 кан. доларів i 1,200.00 амер. доларів, відвідало 343 гостя, які також мали нагоду послухати трьох визначних промовців з України – колишнього Президента Грузії і губернатора Одеської області, лідера партії «Рух нових сил» Михайла Саакашвілі; відомого українського журналіста, головного редактора порталу Цензор.Нет Юрія Бутусова; та президента ініціативи Razom for Ukraine Любу Шипович.

У своїй промові Люба Шипович, професіонал у сфері Інформаційних Технологій, яка працювала у Одеській обладміністрації за Михайла Саакашвілі, поділилася думкою про необхідність збереження позитивного підходу і способу думання. Після її виступу пан Саакашвілі визнав, що Люба насправді досить розчарована невдачами з реформами і корупцією в Україні. Власне кажучи, ця деталь і пояснює акцент Люби Шипович на позитиві. Юрій Бутусов говорив про модель суспільства, яку збудували українці в Канаді. Він сказав, що українці зараз беруть на себе відповідальність і будують нову країну, «щоб не тільки ми приїжджали сюди і захоплювалися тим, що ви зробили у Канаді, а щоб дуже швидко настав час, коли кожен українець з усього світу міг приїхати в Україну і пишатися тим, що він там бачить». Ці слова зібрали чи не найбільші оплески за весь вечір.

Михайло Саакашвілі говорив про весь спектр українських проблем, одночасно підкреслюючи великий потенціал України: «Така країна як Канада, це результат праці також і українців. Це доказ для мене і для всіх українців, які залишаються в Україні, що нічого поганого в нас не закладене, що ми не народилися бути корумпованими, що ненормально бути злодієм, ненормально терпіти несправедливість. Українці – один з найталановитіших і найпрацьовитіших, дуже цікавий народ». Він сказав, що провів майже 13 років свого дорослого життя в Україні і вважає себе українським політиком, хоч і підкреслив унікальність факту, що колишній голова однієї держави став посадовцем і політиком у іншій.

Пан Саакашвілі наголосив на нагальності реформ в Україні через небезпеку втрати населення, яка зростає, – 25 років тому населення України складало більше 52 млн, а населення Польщі – 38 млн. Зараз офіційне населення України – 42 млн, а дехто говорить про реальну цифру у 38 млн, а населення Польщі – також 38 млн. Через пару років, сказав Михайло Саакашвілі, населення Польщі зросте, і велика частка приросту прийде з України. «Україна конче потребує цих людей, і вона потребує більшого зростання, ніж зараз обіцяє уряд, щоби хоча б досягти рівня життя, який був за Януковича», сказав пан Саакашвілі.

Україна більш готова для реальних реформ, ніж свого часу Сингапур

Новий Шлях взяв інтерв'ю у Михайла Саакашвілі.

Грузія вважалася одною із найбільш корумпованих країн, але Ви її швидко змінили. Звідки в Україні повинні починатися зміни – згори чи знизу?

Це два різних випадки. В Грузії народ не був готовий, а в Україні, я впевнений, народ готовий до змін. Багато буде залежати від нових керівників держави, і вони обов'язково прийдуть. В Росії, Білорусії, Україні, Молдові і Грузії зараз йде спроба формувати політичну систему, коли всі ресурси концентруються в одних руках і вибори залишаються формальністю. Наприклад, у Молдові є якийсь олігарх, який володіє Молдовою, і там нема ніякого значення, яка буде партія керувати, – поки є Плахотнюк, він все вирішує. Те ж саме на жаль відбулося в Грузії. В Україні цього ще немає, у нас є політичний клас. Серед всіх тих народів український – найбільш налаштований заважати владі це зробити. Я думаю, що Україна буде першою, яка розвалить цю систему. Коли Україна почне реальні реформи, це призведе до розвалу системи Путіна і низки імітаційних режимів в цьому регіоні.

У Вас в Грузії вийшли досить швидкі реформи. Якщо в Україні народ більш готовий до реформ, то значить вони можуть пройти ще швидше?

Україна більш готова для реальних реформ, ніж, наприклад, свого часу Сингапур. Це дуже працьовитий і талановитий народ, він любить правила, і коли є правила, українцям дуже зручно. Я не можу цього сказати про грузинів, до реформ це не було так. Але українська еліта – менш здібна, ніж народ. Правий був Грушевський, коли казав, що Україною керують люди, яким вона не потрібна. Зараз це дійсно так. Елементарний приклад – я дуже інтенсивно лобіював українське вино. Я робив те ж саме в Грузії, грузинське вино було відоме, але якість була дуже низька. Ми це змінили. Зараз вони експортують і це одне з джерел зростання сільського господарства. Україна може виробляти у 7 разів більше вина, ніж Грузія, і дуже високої якості. Але коли я намагався переконати наших можновладців, починаючи з Президента, що це потрібно, вони цього не розуміли, тому що ніхто з них ніколи не п'є українського вина. Вони п'ють французьке, італійське. Або наприклад, я говорю, що не треба будувати гідроелектростанцію у Дністровському каньйоні, тому що ми будемо там заробляти набагато більше за рахунок туризму. В Грузії я зупинив будівництво ГЕС у туристичному каньйоні. І люди там зараз заробляють за рахунок туризму – туди приїжджають щорічно 300 тис. іноземців. Але коли я про це говорю, люди з Києва цього не розуміють, тому що вони ніколи не їздять відпочивати в цей каньйон. Для мене ці речі важливі – якщо ти відчуваєш свою країну, ти маєш все це любити. Народ все це любить набагато більше, ніж влада. До влади треба привести людей, які будуть пишатися не новою яхтою в Монако, а тим, що вони побудували новий курорт десь під Херсоном, у Дністровському каньйоні чи на Закарпатті.

Зараз багато інформації про те, що в правоохоронних органах, особливо в Донецькій і Луганській областях, з'явились люди, яких підозрюють у сепаратизмі. Чи влада не боїться, що це вийде з-під контролю, як у 2014 році?

Я вважаю, що корупція – важлива частина російського міру. Коли повертається корупція, повертається російський мір, зокрема в правоохоронних органах. У мене був випадок – 3 дні тому нас зупинили біля Києва двоє поліцейських, вони були під алкоголем і вимагали хабаря. Потім вони побачили, що це я, і втекли. Вони там стояли, як в старі часи, і було таке враження, що нічого не змінилось. Це поки що не масово, але якщо це починається, треба дуже швидко реагувати і повертати Україну на шлях реформ. Зараз Одесу і Закарпаття влада віддала місцевим сепаратистам, тому що вони домовилися. Але такі домовленості не можуть тривати дуже довго. Зараз сепаратисти готуються, в Одесі мер Труханов створив приватну армію. У 2014 р. там сепаратисти не були готові достатньо, а зараз вони готуються. Я залишив Одесу, тому що Порошенко в моїй боротьбі з місцевими кланами підтримав клани. Зараз він призначив свого губернатора і зараз у цього губернатора є проблеми з Трухановим, тому що Труханов не сприймає будь-який вплив центральної влади в Одесі. З такими людьми не можна бавитись, тому що дограєшся. Те ж саме сталося в Донецьку, коли влада гралася з Ахметовим, щоб він гарантував щось, і вони догарантувалися.

Скільки часу є в України, щоби провести реформи?

Я думаю, що в України немає часу. Україна може дуже швидко розвинутися і стати наддержавою Європи завдяки інтенсифікації сільського господарства, приватизації, правильному експортуванню ресурсів, зниженню податків, туризму, легалізації економіки. Інша альтернатива – це втрата державності. В нас є загрози сепаратизму на півночі, на півдні, на заході і на сході.

Коли відбудуться вибори у Верховну Раду?

Треба все зробити для того, щоб вони були достроковими, тому що ми втрачаємо населення. Зараз люди масово виїжджають не тільки з Західної України, але зі всіх регіонів. І виїжджає молодь, що найгірше, тоді як раніше заробітчани – це були люди середнього і похилого віку. А зараз молодь втратила надію на майбутнє країни і це трагічно.

Скільки народ України буде вважати за потрібне, стільки Майданів і проведе

Ми також взяв інтерв'ю у Юрія Бутусова.

Коли можуть відбутися парламентські вибори? Які шанси партії Михайла Саакашвілі на цих виборах?

Вибори будуть у 2019 році. Шанси партії «Рух нових сил» будуть визначатися тією партійної роботою, яку вона зараз проводить. Потрібно створити регіональні структури, які будуть складатися не тільки з мотивованих, але й професійних людей, хороших комунікаторів, які вміють працювати з аудиторією поза межами фейсбуку, тому що соціальні мережі охоплюють далеко не все населення України. Партія це робить зараз, але перевірити ефективність розвитку тієї чи іншої партії можна виключно на виборах. В Україні є вже не одна партія, яка говорить про реформи, нові обличчя і нові підходи. Тобто навіть це поле буде конкурентним.

Що зараз показують соціологічні опитування, чи долає партія Михайла Саакашвілі виборчий бар'єр?

В Україні опитування не є настільки точним визначником, тому що українське суспільство набагато більш розгалужене і фрагментоване, ніж те, що охоплюють соціологічні компанії. Колись до революції українське суспільство було атомізоване і кожен був сам по собі, а зараз воно фрагментоване. Є села, там одна ситуація і підходи до виборів. Є маленькі міста – там інше, є великі міста, там третє. І, крім того, залишається адміністративний ресурс. Дуже багато бідних людей, якими дуже легко маніпулювати за рахунок подачок або телевізора, причому не тільки українського, а й російського.

Чи є запит на нову силу, тому що всі інші вже знаходяться в політиці по 20 років?

Запит на нову силу є завжди в будь-якій політичній системі, в Україні також. Але питання не тільки в тому, що мають бути якісь нові цікаві обличчя, мають бути нові принципи і підходи. Тому потрібно подивитися, чи зможе ще одна нова політична партія реалізувати все це нове в різних сферах.

Чи буде третій Майдан?

Може бути. В Україні може бути все, що завгодно. Скільки народ України буде вважати за потрібне, стільки Майданів і проведе.

Чи імовірність третього Майдану зараз підвищується?

Умови для виникнення революційної ситуації зараз є. А революційної ситуації нема. Є складні соціальні та економічні умови, недієздатність державного апарату, це підживлює нестабільність. Але для революції потрібно багато інших факторів. Потрібне чітке розуміння, що влада абсолютно некерована, відірвана від суспільства. Зараз вся ця гостра критика – це чинник впливу на владу, щоб та рухалася, щоби політики розуміли, що ситуація дуже непевна і хитка, і щоб вони очолили процес змін. Бо зміни приносять стабільність, нестабільно стає, коли зміни не відбуваються.

https://www.newpathway.ca/politiki-zhurnalisti-kos...