Росiйськi пропагандисти майже не згадують «Владимирскую Русь». Начебто забули, що саме вона є основою і колискою російської державності.


При цьому Володимирська Русь справді існувала, хоча це назва поетична. Але у неї було багато назв, наприклад, Залісся (за лісом від Києва). В науковiй традицiї її називають Північно-Східна Русь. Від неї безпосередньо веде історію нинішня Росія.

 

Володимир проти Москви в ХХ ст. 

Заглиблюватися в таку давню історію не завжди має сенс, тим більше там можна знайти неприємні речі. Але в Росії люблять діставати найдавніші докази, перекручуючи, ігноруючи чи приховуючи очевидні факти.


Наприклад, роль мiста Володимира-на-Клязьмi як центру Північно-Східної Русі навіть за радянських часів намагалися усунути.


Це можна побачити зокрема в тому, що вік Москви рахують за першою згадкою, коли міста ще не було (1147). Вік Володимира вважають починаючи з року, коли там збудували фортецю (1108).


Тобто зробити Москву старiше було неможливо, але постаралися таким чином різницю між ними максимально скоротити, буквально до 40 років замість щонайменше 150.
У 90-х, коли було можна трохи більше, Володимир спробував повернути собі справжній вік, який вже був понад 1000 років, але офіційна дата досі не змінилася. Це, звичайно, їх внутрішні разборкi, але вони важливі для розуміння, як там усе відбувається.

 

Історія зародження росії 
Історія зародження росії 1000 років тому виглядає приблизно так:


З Київського князівства виділилося Ростово-Суздальське князівство.


Потім воно стало Суздальським князівством.


Потім збудували Володимир як столицю, князівство стало Володимирським.


Пізніше воно було поглинено Московським, далі ви знаєте.

 

Андрiй Боголюбський проти Києва


Устрiй i наслiдування князів тих років дуже заплутанi, але якщо коротко:


Головним містом Русі був Київ. Хто правив у Києві, той вважався головним князем. Усі князі вважалися братами, а старший брат мав сидіти у Києві. Династій у Києві та більшості князівств не було, правителі змінювалися за старшинством.


Князь Андрій Боголюбський, син Юрія Долгорукого, вирішив змінити цей порядок. У Росії про нього не особливо згадують, але він зробив низку важливих дій:

 

Версія про те, що Київ все одно був головним містом Русі і що про перенесення столиці не йдеться, виглядає не дуже переконливо на тлі впертого перенесення столиці. Андрій Боголюбський наполегливо намагався це зробити, і багато чого в нього вийшло.


Адже не просто так він будував другий Київ на Клязьмі. І навіщо було всіма силами освячувати свою владу за допомогою чудотворної ікони, яка повідомила про обраність саме Північно-Східної Русі?

 

Пiднесення Володимирської Руci


Боротьба за верховенство тривала до монгольської навали, але Київська та Володимирська Русь перетиналися дедалі менше.


У 1240 р. Київ був зруйнований. Потім Орда визнала головними князями володимирських і боротьба тепер велася мiж  ними за ординський ярлик Володимирського князівства.

В рештi решт до Володимира в 1299  роцi перевезли київського митрополита, що остаточно зробило Володимир столицею, хоч і ненадовго вже.

Загалом ясно видно бажання відокремитися і його успішне завершення. Займався цим не лише Андрій Боголюбський, хоч і зробив найбільше, а i його предки та нащадки.

Сама ідея сепаратизму та постійні князівські усобиці не були чимось незвичайним, але розбудова Володимирського князівства має особливості.

Князівство будувалося на мерянській землі, міста, в тому числі і столиця, в основному зводилися з нуля, у меря міст не було.
Володимир далеко від Києва, земля родюча, корінний народ не чинив опір. 
Юрій Долгорукий вже мав програму переселення слов'ян, яким давали пільги. Частина людей потім пiшла зi зруйнованого Ордою Києва. Але загалом князі керували там фіно-угорським народом.


Загалом, хотіли відокремитися і зрештою відокремилися. Київ від Володимира не відокремлювався. Потім Москва відокремилася від самого Володимира і поглинула його.

А де була Москва?


Москва під час піднесення Володимира була мерянським селом на околиці князівства, на російський манер називалася Кучково. Як постійне князівство у складі одного міста вона веде історію з 1263 року.


Але без Київа i в близькостi до Володимира московськi князi владу перетягнули на себе, i вже в 1325 роцi митрополита перевезли вже до Москви. А потiм вже i чудотворну iкону, i так поступово Москва стала центром.


Хоча досить швидко Московське князівство поглинуло Володимирське, формальне панування Володимирського князівства тривало досить довго, аж до царювання Романових. Якщо ви пам'ятаєте чи прочитаєте повний титул, наприклад Івана Грозного, який був уже царем всієї Русі, він звучить так:

«Великий государь, Божиею милостью царь и великий князь всея Руси, Владимирский...» 

А потім уже московський та інші.

Москва, яка перемогла зрештою Володимир у боротьбі велике князювання, і від якої зараз веде свою історію російська держава, була пов'язана з Володимирським князівством, але до Києва вона не мала відношення.


Московські князі київськими вже не були, намісників у Києві не ставили. До того часу, як Москва стала князівством у 1263 році, Київ вже був зруйнований у 1240 році, а коли Москва стала мати вплив, Київ був уже у складі Великого князівства Литовського. Тобто до Києва Москва відношення має лише непряме, зародившись як місто у Північно-Східній Русі.

Є відома табличка, що Москва заснована київським князем Юрієм Долгоруким, і вiн вважається засновником Москви. Але Юрій Долгорукий Москву не засновував, при ньому тільки була перша згадка. Є пізнє сумнівне свідчення, що він у Москві щось будував, але насправді Москвою він ніколи не займався, а був там один раз проїздом. Взагалі він завжди був князем ростово-суздальським, Київ захоплював три рази, недовго там княжив (рік-два), на третiй раз київські бояри його отруїли.

Але росіяни неспроможні визнати, що Москву заснував боярин Кучка, і навіть що князь ростово-суздальський, теж неспроможні, їм потрібна ілюзія величі, якої насправді немає.