Я давно уже мав повноцінне уявлення, що собою являють і теорія відносноті Ейнштейна і квантова теорія фізики Нільса Бора. Найцікавіше в них те, що на початку свого уже одночасного існування вони були свого роду антагоністами, бо кожна, швидше, доводила хибність протидежної теорії, ніж намагалась побудувати теорію, яка б «пояснила нам все на світі».
Але після одного відео, що дуже оперативно випустили в українській озвучці (див. мою особисту сторінку, не хочу нікого рекламувати) почав дивитися на ці дві теорії як дві частини одного цілого і нерозривного!
Я насправді отримую естетичну насолоду від одного лише факту отримання цікавої корисної інформації, яка б пояснювала щось таке, про що б я сам ніколи не здогадався. І, особисто, для мене з кожним роком таких новин стає все менше і менше. Кожна наступна «дається» все важче і довше, але вона гарантовано була варта того.
А тепер уявіть як мені «весело» жити поруч з людьми, які голосуватимуть 21 квітня за Зєлєнского…
Ці люди до кінця свого життя не отримають від мене нічого більшого, ніж стримано-нейтральне відношення.
21 століття дає нам всі знання світу, ви можете (і, впевнений, що дехто точно робить;-)) не відриватися від всіх знань, яке людство збирали десятками тисяч років, навіть поки ти сереш в теплому приміщінні не виходячи з будинку!
Зараз кожний середньостатистичний український студент має більше благ, ніж Олександр Македонський, Наполеон чи Гітлер чи з Сталіним разом взяті. А ви того не цінуєте. Тому, що якби ти щось давав цьому світу — ти б цінував свою працю. А коли свою, то точно вже цінуєш і іншу. А коли в тебе нічого немає за душею — то ти робитимеш все або щонайдовше відтягувати незворотню зустріч з моментом істини.
Я не такий вже і цинічний чи меркантильний, як дехто міг би подумати з тих, хто мене знає. Мені так само болить за все те, свідком чого мені доводиться бути. І я так само все це переживаю. Бо якщо вже, навіть, такі як я почнуть давати задню, то хто ж буде прикладом інших?
Я ніколи не думаю про завтра — і це не пусті слова. Але я безмежно піклуюсь про те, що буде завжди, скрізь і оточуватиме тебе навіть в твоїх думках, яких ти ніколи не позбудешся. І саме тому я роблю все, що працює на перспективу — намагаюсь бути хорошою людиною. Бо я щиро вірю, що єдиний спосіб «обернути іншого у свою віру» — стати для ньго прикладом, авторитетом. І я свято вірю, що це до снаги лише тому, хто ніколи навіть не подумає використовувати подібне вміння в корисливих цілях.
Я вірю в добро і любов. Існування бога я теж не виключаю, але в перших двух я впевнений точно.
Хороших людей більше, ніж поганих. Адже якби це було не так, людство просто б не дожило до наших часів.
