Іноді від прочитаного стає ніяково і гидко. Саме такі відчуття викликав розміщений УП коментар від неназваного джерела в офісі президента щодо скасування так званої інспекції бойовиками позицій ЗСУ.
Гидко від того, що у ньому немає єдиної позиції української держави. Що, виявляється, Порошенко, а не Путін, ускладнив шлях до миру, ну і т. д. І зараз «розгойдує» теж Порошенко.
Показовим також є сам факт того, як оперативно цей коментар з'явився на одному з провідних інтернет-ресурсів, що у самій цій новині не дотриманні жодні професійні стандарти.
Можливо, УП вже є частиною прес-служби президента?
Коментар «джерела» повністю:
В ОП так прокоментували ситуацію:
«Представники терористичних організацій „ДНР“, „ЛНР“ сиділи у складі СЦКК ще з 2014 року. Їх участь у перемовинах визначена Мінськими домовленостями, підписаними ще Порошенком, нині вони присутні у ТКГ. Хоча не мають юридичної сили. Україна не проводить діалогу з терористами, саме тому президент України напряму говорить з президентом РФ. Вже за столом переговорів може бути тільки Росія, яка і є агресором. Але з цим надбанням, підписаним Петром Порошенком, щось треба робити. Згадаймо, що 2015 року за результатами переговорів лідерів НФ, під Комплексом заходів з виконання Мінських домовленостей стояли підписи терористів Захарченка та Плотницького. Порошенко вміло забув про ці рішення, з якими нинішній владі щось треба робити. І нині розгойдує суспільство маніпуляціями. І це лише один приклад. Нині Офіс президента шукає грамотних юридичних рішень, аби закінчити цю війну і зберегти суверенітет та територіальну цілісність України. Хоча попередня влада зробила все, аби дорога до миру була надскладною».
Порошенко напевно справді зробив багато, щоб максимально ускладнити дорогу до миру на російських умовах.
В тому числі, відродивши і звільнивши від російського впливу українські спецслужби, які спроможні проводити надскладні спецоперації, як у випадку з вагнерівцями, кінцевою метою яких є юридичне доведення факту російської агресії проти України.
Спецоперації, які воліє не помічати значна частина українських журналістів і прагне замовчувати влада (знову «збіг»?).
Агресії, про яку сама нинішня українська верхівка боїться навіть обмовитись, звинувачуючи у відсутності миру тих, хто Україну захищав.
Ганьба, одним словом.
Панове у владі, згадуючи раз по раз Порошенка, ви тільки показуєте, що є лише блідою тінню тієї політики, яка реалізовувалася в Україні у попередні роки.
