Будь-яка соціологія показує, що третина виборців готова проголосувати за «Слугу народу», і близько половини з них довіряє чинному президенту.
На тлі того, як розвивається ситуація в країні такі показники є, м'яко кажучи, дивними. Якщо вже Гордон прямим текстом звертається до Зеленського зі словами про те, що оточення глави держави кишить російською агентурою, якщо Шабунін закликає зносити Зеленського разом з «усією шоблою», якщо дефіцит бюджету — 300 мільярдів гривень, якщо боротьбу з пандемією провалено, і т. д., то хто ці люди, які готові зберігати якісь очікування, ну або все це підтримувати?
Латентні совки, шльопки-ушльопки та «какая разница» ? Противсіхи? Ті, хто геть не сприймає" старих політиків" і прагне" "доламати" систему? Ті, кого найбільше цікавить завершення війни? Ті, хто вважає, що Зеленський старається, але йому заважають, йому потрібно ще дати час?
Насправді, питання не просто цікаве, а надважливе. І відповідь на нього потребує окремого дослідження. Яким є "другий вибір" цих людей, тобто, якщо не за "слуг", то за кого? Яким є їхній зовнішньополітичний вибір? Якою є їхня вікова категорія? Які проблеми в країні, на їхню думку, потребують вирішення у першу чергу? Чи підуть вони взагалі на вибори, якщо Зеленський піде з політики?
Чим вони взагалі ду-мають, якщо випадків, коли Зеленський демонстрував свою неадекватність займаній посаді — безліч?
Цілком очевидно, що значна частина людей не обтяжує себе аналізом, критичними оцінками, і вибудовуванням причинно-наслідкових зв'язків. Прагне "простих рішень" і, головне, — прагне перекласти відповідальність з власних плечей на когось. Бажає вірити в ілюзію навіть заради того, щоб сьогодні, у даний момент, почувати себе добре.
Але на те і існує у багатьох інших державах еліта, в широкому сенсі — "традиція", щоб формувати орієнтири, і допомагати суспільству рефлексувати по-зрілому, дорослішати.
Українська еліта, великою мірою, тривалий час варилася у власному соку, віддавши сцену, в прямому і переносному значенні, 95 кварталу.
І напевно зараз зручний момент для того, щоб їй займати більш активну публічну позицію, і приводити до тями не лише ці 30-40% адептів "слуг", але й значно ширші прошарки українців.
Але сама ця еліта може "обламатися" на страху, що її діяльність буде лити воду на чийсь політичний млин, і що це не відповідатиме її власному "високочолому" інтелектуальному вибору "Українського Гавела".
Та це вже буде питанням її власної зрілості.
