Багатьох «вразила» новина про те, що партія «Слуга народу» проситиме Зеленського йти на другий термін. Причому така заява викликає подив як за формою, так і за змістом.
«Проситиме» — це не українські реалії, і не реалії 21 століття, де політичне життя будується зовсім за іншими, конкурентними принципами, навіть якщо мова йде про внутрішньопартійні рішення.
З іншого боку, заяви самого чинного президента, який озвучив тезу, яку беруть на озброєння «слуги», що мовляв за два роки зроблено більше ніж за попередні тридцять, навіюють атмосферу радянських партійних зборищ.
За змістом це позбавлено сенсу навіть не тому, що сам Зеленський обіцяв бути на своїй нинішній посаді один термін — до того, що його слова варто сприймати з точністю до навпаки вже звикли. А тому, що за останньою соціологією майже 60% українців проти того, щоб він став президентом вдруге. А раніше 40% назвали його політиком-невдахою 2020 року.
Схоже, що «слуги» не хочуть сприймати дійсність, і перебувають під впливом «чарівної пігулки» яку, як їм здається, вони винайшли. Після поразки на місцевих виборах, після втрати лідерства у симпатіях українців (опитування групи Рейтинг дозвольте в даному випадку не враховувати), залишається лише імітувати ейфорію і знову експлуатувати прізвище, на якому вони у парламентські крісла і потрапили. Ця ейфорія виникає під впливом активізації останнім часом РНБО, і віри в те, що її рішення повернуть владі симпатії виборців.
Останнє в принципі не має особливого значення, тому що ці люди не здатні вибудовувати щось довготривале, а діють ситуативно, керуючись власними, а не державними інтересами. Включення Дубинського, який під санкціями США, до керівних органів «Слуги народу» — ще одне тому свідчення. Як це сприймуть в Білому домі не важко спрогнозувати.
Сезон під назвою «РНБО» серіалу «Слуга народу» — це не надовго. Хоча, займатися аутотренингом, переконувати себе і Зеленського, якому очевидно це подобається, що «все добре», можна скільки заманеться.
