Через бажання підібрати всю колишню медведчуківську телеаудиторію, чи через бажання відхопити і свій шматок від російських фінансових потоків, скерованих на пропаганду всередині України, власник каналу «Наш» Євген Мураєв в останні дні задрав планку «ватності» до максимуму.
Наприклад, вчорашні його діалоги, де в один клубок сплелися маніпуляції, звинувачення на адресу України, і відверта брехня.
Риторика Мураєва зараз мало чим відрізняється від позиції Родіона Мірошніка, представника так званої ЛНР, чиє включення в ефір каналу «Наш» здійняло цілу бучу. Із завданням розповсюдження тез російської пропаганди і російських наративів, зокрема щодо ситуації на Донбасі, Мураєв справляється сам.
Але вимагати зараз закриття цього вікна в русский мир в ручному режимі і повторювати засідання РНБО було б невірно. Звичайно, якщо у спецслужб на руках є докази порушення законів і вагомі аргументи — то, як кажуть, вперед. Але в цілому не хотілося б щоб ми скочувалися до диктатури під таким благопристойним приводом. До диктатури Зеленського — так точно.
Це ситуація, на яку повинна реагувати насамперед Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. Підстав більш ніж достатньо.
Ще краще було б якби в Україні здійснювалися не якісь імпульсивні кроки, а існувало б відповідне законодавство, при якому діяльність таких медіа була б неможливою. І навіть наставало б покарання за поширення самих російських меседжів.
Є ще суд зрештою.
Та вже зараз на «Наш» мали б перестати ходити адекватні люди, яких в його ефірі все ще можна побачити. Навіщо вам сидіти поруч з цим мальчіком в трусіках, вступати в дискусію, і таким чином допомагати йому поширювати свою маячню.