Ситуацію в Україні можна визначити як управлінський хаос, і це буде ще одним з найбільш м'яких формулювань.
По відношенню до влади дедалі частіше проявляється ігнор, або відкриті демарші. Думаю, аналогій ми не побачимо серед країн, про які можемо згадати в контексті коронавірусу. Люди гуляють, бізнес частково працює у напівлегальному стані, місцева влада вступила з центральною владою у прямий конфлікт.
Суспільство схоже керується не дедалі комічнішими рішеннями уряду, а інстинктом самозбереження. Виправдано чи ні — час покаже, але зараз люди самі скасовують карантин, залишаючи політичну і силову верхівку сам на сам з її наполеонівськими комплексами і планами з контролю всіх і вся. Люди розуміють, що на тлі відсутності тестування, відсутності підтримки лікарів з боку держави, відсутності адекватності, допомогти собі вони можуть лише самі. Люди побачили подвійні стандарти, безперервну брехню, і те, що все частіше можна зустріти в соцмережах по відношенню до Зеленського і його оточення — вони просто піздаболи.
Травень, весна, погода спонукають до такого насмішливого, пофігістичного стану. Але зараз Україна як ніколи раніше залежить від хвиль пандемії, економічної кризи і хто зна ще чого, що може очікувати на весь світ, а не лише на нас.
Корабель без управління, і навіть без карти. Але літні тераси вже відкрито на всіх палубах.
