В ситуації в Білорусі, як це не прикро, є український слід.
І він, звісно, в інтерв'ю, яке взяв Дмитро Гордон у Олександра Лукашенка перед виборами. Осипав його компліментами, дозволив зневажливо висловлюватись про Україну.
Інтерв'ю було запопадливим, і українська тут максимально точна і підказує, що хтось в цій історії таки падло.
Після інтерв'ю з Гіркіним знайшлося достатньо захисників Гордона, які вказували, що він просто робить свою роботу.
Та інтерв'ю з тираном перед виборами — це не журналістика, це піар. Як і інтерв'ю з Коломойським, Тимошенко і т.д. перед виборами президента України.
І після подій в Білорусі Гордона все також будуть кликати на ефіри центральних телеканалів, а його колеги знаходитимуть йому виправдання?
Адже вільно чи не вільно, він зайняв сторону у внутрішньому білоруському конфлікті. І певною мірою, сам став частиною цих подій.