Вже кілька днів минуло з дня проведення чинним президентом своєї прес-конференції, а враження, що її було або присвячено в основному Порошенку, або той продовжує залишатись неформальним центром впливу, з яким борються, і все ніяк побороти не можуть, лише посилюється.
Судіть самі — головним підсумком спілкування Зе з журналістами став міжнародний скандал, пов'язаний із фактичним втручанням в американські вибори. Плівки Байдена-Порошенка, і заява Зеленського про те, що він в курсі подальших зливів стали інформаційною бомбою. Єдиний вигодонабувач тут — Росія.
Далі, одразу після прес-конференції, Порошенка публічно викликають на допит в якості свідка по геть вже маразматичній справі семирічної давнини.
Вийшло так, що кілька днів поспіль інформаційний простір з подачі Зеленського, через його недалекість, через готовність слідчих брати під козирьок, наповнений Порошенком. Браво!
Вже доводилося писати, що Володимир Олександрович є найкращим промоутером для Петра Олексійовича. Та питання навіть глибше.
Коли ви хочете когось «знищити» і не можете перестати про це думати і бурмотіти, коли ви так боїтеся привселюдних порівнянь з опонентом, що в дійсності видає заздрість, то поступово стаєте залежним від цієї людини. Порошенко проник Зеленському у мізки, заволодів його уявою і психікою?
Втім, зрозуміло, що сам чинний президент — лише знаряддя помсти Путіна-Коломойського. Але знаряддя тупе.
Починаючи з 21 числа, після зізнань Зе і готових на будь-який абсурд «правоохоронців» Україна отримала велику західну пресу. І абсолютно ясно, хто в цих коментарях поганий, а хто добрий хлопець.
Перефразовуючи відому фразу, з такими ворогами Порошенку і друзів не потрібно, точніше їх ставатиме тільки більше, в тому числі за кордоном.
