Навіть сам факт розмов про можливе призначення Саакашвілі в уряд слід розглядати з режисерської точки зору.
Коли обіцяти і нічого не робити далі вже просто непристойно, коли рейтинг демонструє негативну динаміку, а звітувати за рік роботи виявилося банально нічим, що яскраво продемонстрували пости в соцмережах прихильників Зеленського, які в якості «досягнення» навели навіть його багатогодинну прес-конференцію, то слід випускати на сцену нового яскравого, чудернацького персонажа. Який поверне увагу публіки.
Думаю, подібний прийом застосовують у багатьох кінороботах або виставах, чи телепрограмах, але за прикладом і ходити далеко не треба, бо є 95 квартал.
Що робив на сцені всім відомий Юзік? Не будучи глядачем цього шоу, по тим уривках, які доводилося бачити, припускаю, — нічого. Він просто не такий, як більшість, не такий, як інші на сцені.
Політичні габарити Саакашвілі схожі. Епатажність — краща. Ефективність теж приблизно така ж, як у Юзіка на сцені. І він очевидно давно «свій в доску» для Зе і для його оточення.
Він просто привертатиме до себе увагу, створюватиме галас, що вправно робив і раніше, перекриваючи наметами Грушевського. І тим самим дасть Зеленському відпочити від ролі, трохи відійти в тінь.
Навіть якщо, повторюся, призначення не відбудеться, а я думаю що саме так і станеться, розмов вистачить на пару тижнів, а можливо й більше.
Ці сценаристи придумали «хід конем», як інформаційно перекрити річницю приходу до влади, коли результатів немає. Витягли інтернет-спільноту на емоцію. Нумо, поговоріть про людину-міф, людину-скандал.
Хвіст виляє собакою, чи як там.