Представником дворянської родини Полтавської губернії був полковник Армії УНР Володимир Война. Виходець із родини генерала російської імперської армії (набув статус «особистого дворянина» за видатні заслуги в армії) народився 21 січня 1868 р. в Житомирі. В. Война послідовно здобув ґрунтовну військові освіту у 2–му кадетському корпусі (1885 р.), а згодом у 2–му військовому Костянтинівському училищі (1887 р.).
У 1887 р. був призначений на первинну офіцерську посаду у 33–й артилерійській бригаді російській армії. З 1889 р. служив у 2–й резервній артилерійській бригаді, а з 1890 р. перебував у 37–й артилерійській бригаді. Через рік (1891 р.) В. Война перейшов на службу у 3–тю Гренадерську артилерійську бригаду, з 1896 р. він став завідувачем господарства 3–го Гренадерського артилерійського парку, з 1902 р. служив у 3–й резервній артилерійській бригаді, а. з квітня 1908 р. у званні підполковника перебував на посаді командира 2–ї батареї 5–ї стрілецької артилерійської бригади.
17 березня 1916 р. В. Война отримав звання полковник та в листопаді того ж року був призначений начальником муштрового відділу управління начальника артилерійського постачання штабу Західного фронту. Наступного року 25 липня 1917 р. він повернувся до командної роботи – очолив 1–й дивизіон 81–ї артилерійськоїм бригади.
У березні 1918 р. полковник Война перейшов на службу в українське військо – був призначений на посаду помічника начальника 3–го відділу Головного артилерійського управління Військового міністрества Центральної Ради (ЦР). З 18 червня 1918 р. В. Война став в.о. начальника 3–го відділу Головного артилерійського відділу при комендатні Бахмутського повіту. З липня 1918 р. він був начальником 3–го відділу головного артилерійського управління Військового міністрества Української Держави (УД), а з жовтня 1918 р. по кінець 1919 р. організовував артилерійське постачання головного артилерійського управління Військового міністерства УНР.
16 листопада 1919 р. полковника В. Войну було звільнено з посади та інтерновано польським урядом, однак він продовжував залишатися у резерві артилерійського управління Військового міністерства УНР. Подальша його доля невідома.
Детальна біографія В. Войни за посиланням:
