Після короткої паузи продовжую публікувати біограми старшин–артилеристів українських армій періоду Української революції 1917–1921 рр. Так, чільне місце серед офіцерського корпусу Збройних сил ЗУНР займав сотник Галицької Армії Володимир Галан. Виходець з Глинянської міської інтелігенції (нині Львівська область) сотник Галан народився у квітні 1893 р. та здобув освіту в Золочівській гімназії, Львівському, Віденьскому та Празькому університетах, а згодом і в Пенсильванському університеті за фахом економіста. У 1922 р. захистив науковий ступінь доктора права та суспільних наук.
З початок Першої світової війни був призваний поручником в австрійську артилерію та дослужився до посади ад'ютанта артилерійської групи. У боях поблизу Луцька був поранений, а згодом потрапив до російського полону, де пробув до січня 1918 р.
У листопаді 1918 р. з початком Листопадових революційних подій в Галичині перейшов на службу в Галицьку Армію на посаду ад'ютанта 4–го гарматного полку у складі якого брав участь в облозі Львова. Згодом В. Галана призначили командиром 5-ї гарматної батареї 4-го полку артилерійської групи «Південь», яку за героїзм на полі бою пізніше іменували – «Батерія смерти». Унаслідок реогранізаційних заходів, які проводило галицьке військове командування 5–та батарея В. Галана була переведена в склад 10–го гарматного полку. Разом з Галицьким військом перейшов р. Збруч та командував підпорядкованою батареєю в боях за Київ, а також відбивав ворожі атаки в «чотирикутнику смерті».
У 1923 р. Володимир Галан еміґрував до США. Був активним учасником громадсько–політичного життя: організовував допомогу українським емігрантам у Європі після Другої світової війни; заснував та очолив Злучений Українсько–Американський допомоговий комітет (1929–1940 рр.) та комітет допомоги Карпатській Україні. Був автором численних статтей, присвячених військовій і культурній тематиці. Зокрема написав та опублікував: «Спомини із українсько–польської й українсько–більшовицької війни», «Значення України у світовому господарстві» а також видав книгу мемуарів «Батерія смерти». Був членом організаційного комітету підготовки 1–го Світового конгресу українців у Нью–Йорку. 5 липня 1978 р. сотник ГА Володимир Галан помер та був похований на цвинтарі у м. Філадельфія.
Детальна біографія В. Галана за посиланням:
