Одним із представників вищого українського офіцерського складу періоду Української революції 1917–1921 рр. був генерал–поручник Армії УНР Сергій Дядюша. Українець за походженням С. Дядюша народився 26 вересня 1870 р. у Полтаві в сім'ї дворян. Послідовно здобув освіту в Петровському Полтавському кадетському копусі, 1–му військовому Павлівському училищі (1889 р.) та Миколаївській академії Генерального штабу за 1–м розрядом (1900 р.).

Проходив військову службу на офіцерських посадах в російській імперській армії. Зокрема, з 1889 р. служив у 2–й , а згодом у 35–й артилерійській бригаді. З листопада 1904 р. перебував на викладацькій посаді у Московському піхотному юнкерському училищі. У жовтні 1908 р. займав посаду штаб–офіцера для доручень Гренадерського корпусу та отримав звання полковника. З березня 1913 р. був призначений начальником штабу 1–ї Гренадерської дивізії, а у жовтні 1914 р. став командиром 2–го гренадерського Ростовського полку. У липні 1915 р. отримав поранення в бою. Упродовж 1916–1917 рр. займав різні високі посади у 84–й піхотній дивізії 4–го армійського корпусу. Під час Першої світової війни за бойові заслуги отримав усі ордени до Святого Станіслава I ступеня та Георгіївську зброю. Остання посада в російській армії начальник штабу 6–ї армії Румунського фронту, останнє звання – генерал–майор.

17 квітня 1918 р. генерал С. Дядюша перейшов на службу в українське військо, де був командиром Волинського корпусу Армії УНР, а згодом – Армії Української Держави. У грудні 1918 р., внаслідок повстання Директорії УНР, перейшов у розпорядження командування Дієвої армії та тимчасово перебував у Житомирі. З січня 1919 р. С. Дядюша був призначений головним інспектором Дієвої армії УНР, однак вже через три місяці у квітні став отаманом–квартирмейстром Холмської групи Дієвої армії УНР, а в червні того ж року – отаманом для доручень Головного управління Генерального штабу Дієвої армії. З березня 1920 р. по квітень 1921 р. перебував на різних штабних посадах Дієвої армії. А з квітня по серпень 1921 р. був в.о. Військового міністра УНР. 3 серпня 1921 р. постановою Гонорової ради УНР Сергій Дядюша отримав звання генерал–поруника. 25 травня 1933 р. генерал–поруник С. Дядюша помер та був похований на цвинтарі у м. Каліш (Польща).

Детальна біографія С. Дядюші за посиланням:

https://t.me/Artillery_officers/57