Представником полкової старшини артилерії українських армій періоду Української революції 1917–1921 рр. був підполковник Армії УНР Семен Лощенко. Підполковник С. Лощенко народився в селянській сім'ї Катеринославської губернії в 1893 р. Оскільки в Російській імперії служба в армії була чи не єдиними соціальним ліфтом для простого люду який давав можливість дістатися вищих щаблів суспільної ієрархії, то батьки Семена спочатку відправли його навчатися в кадетський корпус, а згодом у артилерійське училище, де він здобув офіцерський чин.
Після закінчення навчання не тривалий час служив на різних посадах в російській імперській армії, а з початком революційних подій на українських землях у 1917 р. був призначений підпоручником та пізніше командиром сотні 1-го Українського козацького полку ім. гетмана Б. Хмельницького. Відзначився в боях під ст. Крути проти більшовиків – командував збірною гарматною батареєю.
З лютого 1918 р. командував 1-ю батареєю Запорізького гарматного куреня Армії УНР. Улітку 1919 р. був призначений командиром 7-ї Запорізької гарматної Бригади Дієвої армії УНР на чолі якої брав участь у Першому Зимовому походу військ УНР. У 1920-1921 рр. командував 1-ю Запорізькою гарматною бригадою 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР.
У липні 1921 р. перебував на інтернуванні в м. Вадовиці (Польща). У 1930-х рр. жив в еміграції у Берліні, де очолював військово–спортивний відділ Союзу Гетьманців–Державників. З 1945 р. перебував у Західній Німеччині в таборах для переміщених осіб. Подальша доля невідома.
Біоргафія С. Лощенка за посиланням
