Ще одним представником старшинського корпусу артилерії українських армій періоду Української революції 1917–1921 рр. був сотник Галицької Армії (ГА) Осип Баб'юк. Старшина Баб'юк народився у квітні 1884 р. в сім'ї сільського господаря на Буковині. Як більшість офіцерів–гармашів галицького війська, сотник Баб'юк не був професійним військовим, а отримав цивільну освіту в Чернівецькі державній семінарії де здобув фах учителя.
З жовтня 1907 р. Баб'юк тимчасово працював учителем у православній хлоп'ячій школі в м. Чернівці. З 1912 р. член учительського збору як учитель гімнастики приватного учительського семінару для дівчат товариства «Українська школа» в Чернівцях.
З початком Першої світової війни О. Баб'юка призвали на військову службу у 31-й полк польової артилерії на посаду фойерверкера (фельдфебеля артилерії) 1-го батальйону. З 1915 р. він був переведений до штабу 31-го полку польової артилерії. З червня 1916 р. став лейтенантом резерву. З 1918 р. був переведений на посаду оберлейтенанта резерву 31-го полку польової артилерії. На фронтах Світової війни неодноразово був поранений. За участь в боях неоднорозово відзначався державними нагородами Австро–Угорської монархії: Бронзовою медаллю за відвагу та військовим хрестом Карла.
Після розвалу Австро–Угорщини перейшов на службу в українську армію, став поручником ГА в Окружній Військовій Команді (ОВК) м. Коломиї. У березні 1919 р. отримав посаду сотника артилерії та був призначений командиром гарматного коша в Коломиї. Згодом О. Баб'юк став одним із засновників однорічної старшинської школи при гарматному коші в Коломиї. З травня 1919 р. був переведений на посаду командира батареї групи «Нижнів», яка пізніше увійшла до 14-ї бригади 3-го корпусу ГА. Згодом також очолював батарею 76-мм польових гармат 14-го гарматного полку, а пізніше був підвищений до командира запасного гарматного коша. Подальша доля.
Біографія О. Баб'юка за посиланням:
