Тут соцмережі облетіла новина про те, що американський генерал Антоніо Агуто в 2024му році перебуваючи в Україні, примудрився настільки налагодити взаємодію з українським командуванням, що вдудлив літр чачі в грузинському ресторані, розбив собі щелепу, на додачу спромігся втратити секретні документи, і на фоні всього цього пішов в той період у відставку.
Медіапростір вибухнув жартами на тему «оце навчилися», «Кузьмук схвалює». Але було і інше — «ну хоча б пасажирські літаки не збивають як за Кузьмука, цього він в них не навчився».
Дійсно. Не навчився. Вони вже вміли. Прецедент був. І як назло — прецедент був як раз під час ірано-іракської війни. Символічно, правда?
У 1988му році американці примудрились збити іранський Airbus A300. Якщо точніше, то 3 липня 1988 року ракетний крейсер ВМС США «Вінсеннес» виконував задачі з захисту кувейтських танкерів від нападів Ірану та Іраку (тоді іранці та іракці активно топили нафту один одного). Сам ракетний крейсер чергував в тій самій Ормузській протоці (досвід як бачите). Далі версії американської та іранської сторін звісно різняться, але якимсь чином екіпаж крейсера прийняв цивільний Airbus за іранський військовий літак і з усіх сил влупив по ньому ракетою. Загинуло 290 чоловік. Не вижив ніхто.
Обидві сторони тоди були варти одна одної. Режиму аятол на той момент майже ніхто не симпатизував. Штати по тихому сплатили компенсацію, але як то кажуть, систему характеризує не помилка, а реакція на помилку. І на цьому етапі відзначився Джордж Буш старший з легендарним «Я ніколи не вибачатимуся за Америку, неважливо які були факти»(с). Дональду Трампу є кого наслідувати.
