Сьогодні росія веде гібридну війну, де у якості пропагандистів використовує як проплачених кремлеботів, так і корисних ідіотів з числа 5-ї колони, які, прикриваючись антиросійською  риторикою, критикують все підряд без винятку. П'яту колону кремля найбільше обурює те, що їхні конституційні права під час воєнного стану обмежені законодавством України  при тому, що у них є величезне прагнення втекти з України.

Одним з таких корисних ідіотів є анонімний агент з позивним repl one, який, прикриваючись антиросійською риторикою, сотні разів, з теми в тему, міняючи лише назви, пише про одне й те ж, що в цілому можна коротко звести до наступного: «Вшановування Шевченка — це некрофілія», «Шевченко — кончений селюк, раб у душі, а його творчість — це гнійний маразм»; «Все пропало!», «Україна програє!», «Перемогти Росію неможливо!»; «Ніяких кордонів 91-го року!» «Треба відмінити мобілізацію!», «Потрібно віддати загарбані території, капітулювати і домовлятись з путіним»; «Дайте мені можливість втекти з України!»; «Заборона втікати з України під час воєнного стану — це порушення Конституції! „Законодавства про заборону втікати з України не існує, бла-бла-бла...“  „Нафронтовики … бла-бла-бла“, „Західні партнери погані, вони вбивці, проти України, бо зацікавлені у її поразці“,„НАТО … бла-бла-бла...» «Залужний безграмотний бездара», «Вся влада погана», «Бабченко — виборець Порошенка», «Виборці Порошенка … бла-бла-бла»; «Зеленський хоче душити людей в газових камерах, і це не перебільшення … бла-бла-бла»...

Не маючи жодної елементарної уяви про те, що таке Законодавство, ця обмежена інтелектом особа пише:

«ми бачимо що є навіть посиλан͡ня на цей порядок (я скопіпастив як буλо на сайті ВР): Постанова Каб.мін.-у № 1455 „Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан“. Що ж там написано про кордони?  Про кордони там написано ось що: 8. Перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. А законодавства НЕМА!». «Тобто Закон про воєнний стан посиλається на постанову Каб.мін.-у, постановна -- на законодавство, а де те „законодавство“ ніхто не знає..»

Тому тупим невігласам поясню, що Законодаством України (термін вживається у вузькому і широкому значенні) називають УКАЗИ ПРЕЗИДЕНТА, затверджені Верховною Радою, Постанови Кабінету Міністрів і ІНШІ НОРМАТИВНІ АКТИ, ЩО ПРИЙМАЮТЬСЯ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ТА ВИЩИМИ ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, а не кремлівська методичка анонімного агента з позивним "repl one".

Таким чином, сам «Закон про правовий режим воєнного стану» і є В ТОМУ ЧИСЛІ частиною того законодавства, яке обмежує конституційні права під час воєнного стану.

У статті 8.1.  сказано, що військове командування разом із військовими адміністраціями можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, запроваджувати обмеження конституційних прав і свобод, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:

Стаття  8.6. цього Закону дозволяє Кабінету Міністрів України «ЗДІЙСНЮВАТИ ОСОБЛИВИЙ РЕЖИМ ВЇЗДУ — ВИЇЗДУ І ОБМЕЖУВАТИ СВОБОДУ ПЕРЕСУВАННЯ ГРОМАДЯН». На основі цього Кабінет Міністрів прийняв Постанову «Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан».  У п. 8 Постанови сказано, що «перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством», а що таке законодавство — читайте вище.

У п.21. сказано, що «Під час здійснення заходів з обмеження свободи пересування громадян України, не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 КУ». 

А ст. 64 КУ у свою чергу подає перелік тих свобод, які не можна порушувати під час воєнного стану. Серед тих свобод немає свободи пересування громадян, тому цю свободу зараз і обмежують відповідно до «Закону про правовий режим воєнного стану».  І саме на це дав відповідь Конституційний Суд стосовно 64 статті Конституції, перелічивши статті, які не можна порушувати, серед яких статтей, обмежених сьогодні Законодавством під час воєнного стану, нема.

Стаття 8. 10) «Закону про правовий режим воєнного стану» «надає право встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан»; І при цьому дає посилання на цей порядок: «Порядок встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан», затверджений Кабміном Постановою № 1450.  де у п.3 сказано: «Запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб здійснюється військовим командуванням на підставі указу Президента України про введення воєнного стану в Україні..„ Таким чином законодавство навіть військовому командуванню під час воєнного стану надає право обмежувати свободу пересування чи місця проживання“. Це право надається і військовим адміністраціям областей та органам виконавчої влади, що обумовлено п.4 : „Військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування приймає рішення про запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб“.

 В даному разі це обмеження стосується чоловіків призовного віку.

Пункт 8.16) „Закону про правовий режим воєнного стану «забороняє громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України;

В Указі Президента №64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні“ у п. 3 зазначено наступне:

3. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України „Про правовий режим воєнного стану“.

Таким чином, тут обмежено дію статті 33 КУ, яка звучить так: „Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом“.

А закон забороняє обмежувати дію лише тих статтей КУ, які є у переліку ст.64 КУ.

Отже, тимчасове обмеження певних конституційних свобод під час воєнного стану, включаючи право вільно залишати територію України, передбачене Законодавством (якого у тупих кремлеботів ніби не існує), В ТОМУ ЧИСЛІ — Указом Президента №64/2022 (п.3),  і узгоджене зі ст.64 Конституції України, яка під час воєнного стану забороняє обмежувати лише ті свободи, які є у переліку цієї статті.

Кремлеботи звертають ще увагу на статтю Конституції, де сказано, що обмеження конституційних прав може встановлюватися виключно законом, ухваленим Верховною Радою України. І тут він праві. Лиш у їхніх убогих мізках не приживається розуміння того, що „Закон про правовий режим воєнного стану“, який у ст 8.1.,8.6., 8.10 і 8.16. під час воєнного стану  обмежує конституційні права, якраз і ухвалений Верховною Радою України. Історія Закону: Ще у 2015 році Порошенком внесений Законопроєкт № 2541. Його було ухвалено Верховною Радою України 12 травня і повернуто з підписом Президента України 8 червня. Згідно цього закону Президент мав видати Указ про введення воєнного стану в Україні  випадку вторгнення іншої держави, що і зробив Зеленський. І цей Указ Президента №64/2022, у якому обмежується право на виїзд з України (ст. 33) також ухвалений ВР. Таким чином, маємо цілий набір законодавчих актів, які обмежують певні свободи під час режиму воєнного стану, включаючи право вільно залишати територію України. 

Ну, і нагадаю, що корисний ідіот repl one, не наводячи жодної моєї цитати, де би я його чи будь-кого іншого кликав на фронт,  називає мене нафронтовиком, тому змушений повторити: На фронт я нікого не кликав, тому це брехло і не подає у вигляді доказу моїх цитат про це. Просто анонімні агенти користуються методами соловйова-скабеєєвої, де до частинки якоїсь правди підмішують купу брехливого лайна.

Іншим прикладом кремлівських методів пропаганди є висмоктані з його пальця побрехеньки про те, ніби я називав зрадником верховного головнокомандуючого ЗСУ, при тому що такого і близько не було, а от він дійсно кепкував з Залужного. А ще брехав, ніби я виступаю проти вступу України в НАТО, при тому, коли я писав, що я цього дуже бажаю і двома руками „ЗА“, але ті, від кого це залежить (Президент США, Генсек НАТО) під час війни НАЖАЛЬ такого не обіцяють, про що чітко і сказали.   В основі цього кремлівського методу пропаганди лежить спроба кремлеботів маленьку частинку правди обкласти купою брехливого лайна.  І знаючи це та спираючись лише на тих, від кого це не залежить, кремлеботи мусують тему з НАТО лише для того, щоб продемонструвати свою нібито проукраїнську позицію. Таких випадків кремлівських методів пропаганди — десятки.

А ще repl one брехав, нібито я забороняю йому втекти з України, і знову — не наводячи жодної моєї цитати. По-перше, я не маю таких повноважень, аби щось забороняти. Йому не я, а Законодавство забороняє це робити, обмежуючи певні свободи в умовах воєнного стану. А по-друге, я вже не раз писав тут про те, що, якби на то була моя воля, то таким виродкам, як repl one, що прикриваються антиросійською риторикою і проштовхують тут антишевченківські кремлівські наративи Олеся Бузини чи істеричні висери Анатолія Шарія, які також позиціонували себе українцями, але хоча би не ховалися сцикливо за анонімними кремлівськими позивними, як сцикливий агент repl one, то я би таким кремлеботам, що не встигли втекти з України, з радістю надав би таку можливість, і ще би для прискорення дав би копняка під сраку, причому без права повернення, але я такі питання не вирішую. :)

А самим очевидним у цьому всьому є те, що через істерики repl one ніхто Законодавство міняти не буде, незалежно від того, чи ті обмеження подобаються чи не подобаються мені чи будь кому іншому, чи вони кимось вважаються законними чи не вважаються такими. Тим чоловікам призовного віку, які хочуть втекти з України, з цим просто треба змиритись, бо через їхні істеричні відрижки нічого не поміняється.  У них залишається лише три варіанти: змиритись, подати до суду обмеження їхніх свобод і отримати ( у кращому випадку) відмову через відсутність законних підстав, і третій варіант — вплав через Тису. 

Тупість кремлебота  repl one нагадує мені анекдот під назвою „Де море“.  Тому не здивуюсь, коли після того, як я сотні разів під його тупу пику  тицьну ухвалений ВР Указ Президента №64/2022, у якому обмежується право на виїзд з України (ст. 33 КУ), вкупі з іншими вищезазначеними законодавчими актами, цей недоумок буде питати: А де законодавство? :)

P.S. Оскільки repl one у всіх своїх темах практично сотню разів тупо пише одну й ту ж перефразовану (а подекуди і скопійовану чи заскриншотену) муйню, лише змінюючи назви тем, демонструючи запор думок і пронос слів, я не здивуюся, якщо цей анонімний агент кремля знову заскриншотить мої аргументи, і далі сотню разів писатиме, що Законодавства про обмеження певних свобод під час воєнного стану не існує, і повторюватиме кремлівські наративи, описані на початку цієї  статті. Бо таке враження, ніби йому куратори  платять не за кількість нових думок, а за кількість нових тем. Ну що ж, запасаємось попкорном і спостерігаємо. :)