Ні, це не київський Майдан, це Венесуела ... хто цікавиться й стежить за перипетіями тамтешньої революції може побачити чимало паралелей з подіями в українській столиці у 2013-14 роках та бунтом в цій південноамериканській країні. Шини, коктейлі, саморобні щити ... й мета схожа: люди виступають проти чинного президента, який намагається узурпувати владу.
Цікаво, чи стали протести в Україні сигналом до дій у Венесуелі, адже перші паростки революції там були ще у 2014, якраз одночасно з Києвом, але активна фаза протистоянь триває останній місяць. Є загиблі (близько 30-ти), поранені, затримані. Не знаю чи можна назвати загиблих південноамериканською Небесною сотнею, але вчора був вбитий лідер студентського руху, який очевидно заслуговує на подібне порівняння.
А все почалося тоді, коли помер Уго Чавес, який був президентом 18 років, що в принципі зробило його диктатором, адже в будь-якій нормальній, демократичній країні жоден президент не перебуває на своїй посаді поки не помре.
Як відомо, Чавес, представник лівих поглядів, фактично комуніст, запам'ятався особисто мені різкою критикою Сполучених Штатів. Він побудував дуже хибну економіку, вона трималась на одному – експорт нафти. Як тільки ціна на чорне золото в світі впала й економіка Венесуели рухнула. У 2016 році інфляція в країні сягала 700%. Наразі в країні жахлива продовольча криза. Нині фактично відбувається голодний бунт. Кривавий кінець комуністичного раю …
Чинний президент Ніколас Мадуро, був обраний як послідовник Чавеса, виявився взагалі нездатним керувати країною, особливо в таких умовах й не знайшов нічого ліпшого, як зосередити в своїх руках всю владу, жорстко придушивши мітинги й протести, кинувши за грати опозиціонерів, нічого не нагадує?
Але крім України, я би ще провів паралель з нашими сусідами – Білоруссю, де теж вирують останніми тижнями протести, за грати потрапили лідери опозиції. Лукашенко, білоруський Чавес, буде так само сидіти на троні аж поки не помре, а потім у наших сусідів буде шанс вирватись з цієї посткомуністичної темряви.
