– Хіба ж та російська мова винувата? – почули ми у відповідь, коли попросили вимкнути російськомовний контент на телефоні. І це на Західній Україні! І це буквально вчора! І це сидячи в бомбосховищі! В той самий момент, коли російські літаки і російські танки знищують моє рідне місто під Києвом!

 

 – От ми ж вчили російську мову в школі виросли нормальними. У нас, навіть, в школі був день російської мови щотижня – і нічого.

 

І нічого? І це не призвело ні до яких наслідків? Може, вже, нарешті є сенс увімкнути мозок і провести пряму паралель? Яку? А от таку:

 

РОСІЙСЬКА МОВА = ЦЕ РОСІЙСЬКІ БОМБИ І РОСІЙСЬКІ ТАНКИ!

 

Шановні друзі, знайте. У кожній хаті, у кожному гаджеті, у кожній бібліотеці, у кожному куточку нашої держави на нас чатує ворог. Ім'я йому – російська мова. Цей ворог підлий і хитрий. Він прикривається «вєлікай літєратурай», «рускім рокам», «вєлікімі милителямі і лібєраламі» і т.д., і т.п.. Але знайте:

 

Російська мова – це таран, це така собі гібридна ДРГ, це обстріл нашого мозку. Я писав про це постійно. Я кричав. Я спорив. Я бився головою об цілу стіну нерозуміння та байдужості. Робив все, щоб це донести людям в Україні. Щось вдавалось, а щось ні, але мушу повторювати іще раз та іще раз. Бо до сих пір люди не хочуть розуміти, як це працює.

 

А дуже просто працює. Спершу ми починаємо толерувати російську мову і російськомовних. Затим сюди приходить російська література, російські фільми, російська музика, російські селебріітіс, російське телебачення з його тупими шоу і серіалами в промисловій кількості.

 

А далі на плечах усього цього приходять російські наративи, російський погляд на світ і, врешті решт, російська пропаганда.

 

А вони уже відкривають дорогу їм – танкам, літакам, ракетам, снарядам, бомбам і тисячам й тисячам орків, які пруть до нас знищувати, вбивати, грабувати і гвалтувати.

Саме така ціна за толерування Толстого і Достоєвським, ДДТ із Цоєм та Чехова із Солженіциним.

 

Тому…

 

Геть від російської мови! Смерть ворогу! Слава Україні! І слава ЗСУ!

 

П.С. На фото: Ірпінь, 05.03.2022, мирні мешканці Ірпеня, під знищеним мостом, яким я проїжджав сотні разів,  чекають евакуації.