Ну, що ж, вітаю вас, дорогі дітки – українці, україночки та ті, хто неодмінно планує ними стати! Нарешті закінчується цей прибацаний на всю голову рік ухайдоханих можливостей. З вами, дорогенькі, було ой як весело, цікаво та драйвово. І на додачу капець як повчально. Чудили в цьому році ви нєпадєцкі, мочили від душі і куралєсілі по повній програмі. Та так, що політика стала темою розмов не лише у телевізорі, транспорті чи офісах, а й на перших побаченнях і, навіть, у подружжях під час сексу. Розійшлись ви настільки, що дехто радикально змінив круг свого спілкування, хтось вичистив свій гардероб від речей зеленого кольору, а працівники філармоній, подейкують, перед кожним концертом почали протирати клавіші роялів та піаніно вологими серветками.
«А ну його від гріха подалі!» – подумали програмісти і зробили те ж саме із ноутбуками. Політика охопила всі сфери життя – навіть в дитсадках діти знали чиї батьки за кого голосують і марно намагались осягнути сенси такого дивного й незрозумілого дорослого існування. Що ж, розуміння прийде до них згодом. Адже їм, як нащадкам, неодмінно прийдеться розгрібати наслідки безтолкових рішень своїх дотепників-батьків.
Безумовно, є й позитивні моменти – адже велика частина українців на мить відчула, що їхній голос може змінити країну. А дехто настільки прєісполнілся в свайом пазнанії, що вперше в житті спромігся відвідати виборчу дільницю та запам`ятати прізвище кандидата – благо той не вилазив із телика останніх років двадцять. Але змушений вас розчарувати, мої милі політичні неофіти – цього вашого одноразового озарєнія буде капець як недостатньо для невідворотного руху України в бік цивілізованого світу. Бо ви ледь торкнулись, осягнули самісінькі ази цивілізованої політичної культури. І якщо хочете прогресу держави і надалі, то прийдеться вчитись політичній грамотності, бути політично активними, займатись самоосвітою, читати розумні книги та бути відповідальними за себе, за того парня та за країну в цілому. Як вам така перспективка на наступний рік? Не дуже надихає? Просто інший підхід нас ніяк не вбереже від всім відомого милого та пухнастого триндеця, що постійно чатує й переслідує українця на зламах історії.
Всі попередні роки мене щиро дивувала безперервна істерія на тему «ще ніколи Україна не жила так погано, як при цій владі! А-я-яй! О-йо-йой!». Спершу це смішило – особливо на фоні пережитого попередніми поколіннями українців. Потім, ця властивість нашого наріду – вічно стогнати й прибіднятися – почала реально дратувати. Особливо, коли у очі стали кидатись переповнені київські кафе, туристичний бум й кількість проданих автівок та житла. А коли весною сталось те, що сталось – я, врешті-решт, заспокоївся і з цікавістю став спостерігати за цим дивним прикладом масового самонавіювання. Раз ми не навчились відділяти зерна від полови, полінувались вмикати логіку, критичне мислення та аналіз, то прийдеться проходити ці уроки знову і знову. Допоки вони не будуть досконало засвоєні. Інакше прийдеться ганяти милого пухнастика і надалі. Й на цей раз уже точно не обійдеться дерев`яними щитами та коктейлями Молотова.
Невивчені колись уроки стали причиною того, що нетренований мозок обивателя не зміг витримати потужного випробовування маніпуляціями, інформаційним трешем та розгулом демагогії. Тому простий українець щиро здійснив те, куди весело та диджіталізовано скерували його олігархічні ЗМІ. Здійснив, бо не мав ключової навички, якою є вміння розрізняти причини і наслідки тих чи інших подій, звички задавати питання й шукати на них правильні відповіді. Саме руйнування причинно-наслідкових зв`язків в головах людей і є найбільш огидною спадщиною давно здохлого Совка. Цією вадою пострадянських людей невтомно користуються різні пройдисвіти, аферисти та популісти.
Що таке? Думали, напишу тут надихаючий текст із новорічними напутствіями? Не дочекаєтесь! Бо допоки в хаті і в голові не прибрано – нєфік мріяти про подальший рух. Тому відкриваємо конспекти і занотовуємо тему прогуляного уроку: «Причинно-Наслідкові Зв`язки». Поняття це виникло давно – його ще досліджував Аристотель у своїй «Метафізиці». Але ми не будемо копати аж так глибоко і спробуємо пояснити суть його на пальцях. Тому вперід!
Нам надзвичайно важливо, іноді, розуміти причини тих чи інших явищ, подій та вчинків. Інакше наші наступні висновки можуть бути хибними, а дії у відповідь – помилковими. Приміром, сонце сходить і заходить не тому, що мчить по небосхилу на колісниці, а завдяки обертанню землі навколо осі. Зірки є нерухомими не тому, що прибиті цвяхами до небесної тверді, а через те, що занадто далеко від нас. А Дубинський бреше не тому, що має 24 квартири, а має 24 квартири тому, що бреше, і т.д.
Першою вправою у нас буде завдання віднайти прямий зв`язок між такими речами:
а) «Язик і металеві перила → Лікарня»;
б) «Цвях в розетці → Реанімація»;
в) «Аваков → чорт!»
Зловили хід думки? Впевнений, ви легко справились із цією розминкою. А тепер ускладнимо задачу:
а) «Чого дурний → Бо бідний»;
б) «Чого бідний → Бо дурний»;
в) «Вибираєте невігласів і дилетантів → Готуйтесь зустрічати північне пухнасте звірятко!»
Не дуже зрозуміло? Тоді приклади по останньому пункту:
Вибираєте для ремонту квартири дешевих чуваків біля станції метро Вокзальна? → Готуйтесь до кривих стін, відпалої штукатурки та збору коштів на другий ремонт.
Вибираєте лікуватись у баби Стефи із сусіднього села? → Є чудова перспектива залишити своїх дітей сиротами: швидко, дешево і сердито!
Вибираєте невігласа в президенти? → Готуйтесь до деградації державних та політичних інститутів, до діри в бюджеті та штопору в економіці, до розгулу корупції та тотального правового бєспрєдєлу, до міжнародних провалів та улесливих цьомків-бомків з ворогом. І це абсолютно очевидні речі. Чи комусь не очевидні? Ну тоді вам до метро Вокзальної та до баби Стефи.
А тепер перейдемо до більш складних завдань:
а) «Дешевий газ → Війна!»;
Хто сказав, що брєд? Аніскілечки. Розберемо:
Монополіст-постчальник продає вам дешевий газ. → Власна енергетика нерентабельна, модернізація підприємств і впровадження новітніх технологій втрачає сенс, бо дешевий газ. → Економіка консервується, обладнання і технології деградують, неконкурентноздатна продукція цікавить, чомусь, лише постачальнику дешевого газу. → Світові ціни на енергоносії б`ють рекорди і монополіст-постачальник вирішує якось так зненацька підняти ціни на… газ!!!. Чого б це він раптом? → Газові війни та істерика в Європі. → Підписано кабальний газовий договір. → Завдяки договору постачальник газу все більше викручує руки та захоплює економіку України. → Харківські угоди: військова база в обмін на (опачки!) дешевий газ. → Спланована та поступова здача суверенітету. → Анексія Криму. → Війна на Донбасі. → Ми зараз тут. І нам знову обіцяють дешевий газ.
Чи був цей сценарій очевидний із самого початку? Аякже! Про нього говорили, попереджали, кричали. Точно так само, як і на виборах цієї весни – говорили, попереджали, кричали. Але ж ми так не любимо думати. Ми такі милі та відверті у своїй сліпій вірі в різних спасителів нації. І обожнюємо жити в ілюзіях. Завдяки чому минулий рік став просто тріумфальним для різного роду невігласів та аферистів на всіх рівнях української держави. Проте, це наслідки, які, до речі, мають свої явні причини. І ці причини, прикиньте – не корупція, не олігархи і навіть не Путін. Ці причини – ми самі, наші дії та вчинки, а також наша лінь та віра в казочки.
На цьому урок закінчено. Домашнім завданням буде повторити пройдений матеріал і розписати два таких причинно-наслідкових ланцюжки:
б) «Русскій мір → Деградація і Смерть»
в) «Свобода → Здійснення Мрій»;
На першому занятті в Новому Році я обов`язково перевірю. Будьте чемними і не робіть дурниць!
Yaroslav Deneka
