site.ua
член клубу


В етой жизні внізапно бувають непрєдсказуємі мамєнти, коли вдруг стає жутко, страшно і одіноко. Ну, прям зовсім і ваапщє. При чьом, бува, до такой стєпєні, що декому приходиться нєвзначай мінять портки. Спершу він робить вигляд, що нічого не случилось і намагається створить ощущєніє, що то сія не його підпорчена аура. В надєждє, що все розсосеться само собою, він тримається із паслєдніх сил, аж поки якийсь дурацький відеоролік геть не виведе із равновєсія його нєрвну сістєму. В етом случає нєрви стають ні к чьорту й не помагають навіть старі перевірені мєтоди – ні заговори, ні зливання воску, ні, особєнно, викачування яйцем. Хоча це ще в яку сторону його викачувать.

Особєнно стрьомно стає, коли тебе взяли і налякали якісь дві нєізвєсні тобі дєвочки. Ну, будь це десь на базарі чи на вулиці – ти б просто дав дьору і діло з кінцем. Будь це в зрітєльском залє, то ти б якось одшутився та й чкурнув би геть за куліси. Але коли дєвочки лякають тебе в твойом любімом інтернетє, то тут уже нє до шуток – це ж не якусь там хату Гонтарєвой спалить. Ета же очєнь і очєнь! В цьом случає потрібні консультації соотвєтствующого спеціаліста, бо переляк може зненацька перейти у хронічну фазу. А після цього пиши пропало спакойная размєрєнная жизнь. Нав-сі-гда! Віктор Фьодрич не дасть збрехать.

Короче, якщо руці трусяться, ноги підгинаються, а в голову лізуть разнообразні опасні мислі – одна опасніша за іншу: шото типу «нуйогонафік то прєзідєнтство» чи «прападі ано всьо пропадом», то нада взять себе крєпко в руки, вдихнуть повітря на повні груди і згадати про компромат на тебе. Про той самий, який надійно лежить в столі у дяді Бєні чи у інших болєє вліятєльних ботоксних бєнєфіціарів. Якщо в цей момент переляк не пройде, то в качєствє лікувальної терапії треба зробить кілька послєдовательних дєйствій, які твою проблєму остаточно ліквідірують:

По-перше: перестать общаться із журналістами. Воопше! Щоб еті хитрі продажні тварі не могли тебе вивести із равновєсія і щоб не почали спрашувать всіляку нікому нє інтєрєсну дурню. Скажи – от кого інтерєсують, прімєром, твої лічні офшорні рахунки чи твої дуже важливі поїздки за казьонний щьот до оманських чи ватіканських інвесторів? Та нікого! Хто із журналістів хотів, той мав возможность на фудкорті всі вопроси позадавати.

По-друге: подальше тримайся від людей. Ну, тих самих, що не в Кварталі і що не в тємі. Твоє вєлічіє вони мають созєрцать на растоянії. Ніяких совмєсних покладань квітів, масових празніків та офіційних мєропріятій із цією нєпрєдсказуємою толпою. Все для того, щоб їхня отріцатєльна енергетика не вліяла на твоє самочуствіє.

По-третє: ніяких хождєній по верховних радах та інших нікамунєнужних государствєнних органах. Там окопались твої ізвєчні врагі. Не дай їм жодного шансу. Хай вони захлєбнуться своїм отруйним ядом ненависті і не вздумають підпортири твою нєпавтаріму позитивну ауру.

Четверте: Кортежі! Чим більше крутих бронірованих тачок в твойом сопровождєнії – тим лучче для твоїх нєрвів. Таким образом ні одне вооружонне до зубів падло не зможе до тебе добратись, бо не оприділить в якій колимазі ти курсіруєш по місту. А там нехай весь Київ зачекає! В пробках. Бо отвєтствєнні дєла государствєнной важності потребують еффєктності і скорості. Спитайте у мами Дубинського.

П`яте: Охрана! Вона має бути всюдисуща і нє брєзговать ні чим. Перед твоїм посєщєнієм вона має перевірити всі кабінети, нужники, пляжі, а особенно – Храм Святого Петра. Бо Петро – твій ізвєчний врах, дємон і Люцифєр в одном аблічьє, якою би він святістю не прикривався. Хто його зна, що він у тому храмі за ті п`ятьсот років вчудив, поки тебе там не було. І пам`ятай: Святий і Петро – ці два слова в твойом воображенії мають бути нє совмєстімі по опрєдєлєнію. Так само, як до сих пір не совмєщаються для тебе словосочєтанія «Росія – окупант» чи «Путін – ворог».

І послєднє: Бронєжилєт! Ти в ньому должен і спать, і туалет посіщать, і жену обнімать. І Папі Римському показать. Тим більше він так ідеально облягає твою спортивну фігуру. Тому геть стереотипи та прєдубєждєнія – іспользуй все, що сприяє твоєму спакойствію та уміратварєнію. Ти ж «прєзідєнт міра» чи хто?

А от тих, хто твоїм «міром» не задоволений, хто возмущається, що ми прєдатєльски відступаємо, що територію держави здають метр за метром, що кількість загиблих та поранених на лінії разгранічєнія з ОРДЛО збільшилась, особливо в місцях розведення військ, що ми втрачаємо одну за одною потужні позиції на дипломатичному фронті – їх усіх треба прімєрно і публічно наказать. Щоб іншим не повадно було. Бо ніхто не должен сумніваться в твоїх геніальних рєшеніях і падвєгать самнєнію твою вєлічайшую міратворчєску місію, як говорить таваріщ Єрмак.

Тому дапалнітєльно до цих рекомендацій перед вечірнім сном завари ще собі успакаїтєльний чайок зі звіробоєм. Та смірєнно прийми свою судьбу. Бо вона у тебе однозначно – яскрава і нєпавтаріма. Адже повторити таке – це ще треба добряче постараться.

Денека Ярослав

yaroslav.deneka
Ярослав Денека

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації